Анонім, Anonymous, 2011

Фільм Роланда Еммеріха "Анонім (2011) - це спроба  розбіратися у тому, ким насправді був Вільям Шекспір. Творці фільму звертають нашу увагу не скільки  на літературно-театральне життя, як на політичні інтриги часів Єлизавети І (1533-1603).


Прочитавши досить прохолодні коментарі до фільму, я йшла в кіно без особливих очікувань. І була приємно вражена тим, що отримала.

Не дивно, що фільм провалився в прокаті. Для широкої попкорнової публіки, цей фільм, дійсно, може видатися занудним. 


Головний закид сценаристу і режисеру наступний - в перші хвилин 20 фільму - глядач постійно плутається у численних героях історії. На форумах звучали заклики, що варто було б акторам почепити бейджики :)

Погоджуся, глядачу суттєво полегшило б життя попереднє ознайомлення із історією Англії. 


Для тих, хто хоче прийти підготовленим на фільм, спробую написати короткий лікбез, без очевидних спойлерів, які я сама терпіти не можу в рецензіях.


Отже, чому виникло питання авторства Шекспіра? 

1. Передусім викликає запитання той факт, як поєднати у людині, у творчому словнику якої було від 15 до 25 тис. (у відомого мислителя, філософа й історика Френсіса Бекона - до 10 тис. слів), такі життєві факти:

 - Шекспір походив з неписемної родини, дружина і діти теж були неграмотні:

- не лишив після себе жодного рукопису, окрім кількох корявих автографів;

- в дуже детальному описі спадку не значиться жоден рукопис, або ж якась книга;

- до кар'єри драматурга, Шекспір був помічником м'ясника, сторожем коней, театральним служкою, актором дрібних ролей; згодом, вже після театрального успіху, він буде займатися лихварством і постійно судитиметься через борги сусідів.

2. За свідченням сучасника, драматурга Бена Джонса (власне, з його історії розпочинається фільм), Шекспір знав трішки латини, ще менше грецької. А справжній автор творів блискуче знав французьку, італійську, латину, знався в грецькій мові. Орієнтувався в історії Англії та Античності. Використовував у творах цитати з Монтеня, Ронсара, Аріосто, Бокаччо, Гомера, Плавта, Овідія, Сенеки і Плутарха. Також мав знання в юриспруденції, риториці, музиці, ботаниці, медицині, військовій і морській справі.

3. Зажаючи на відсутність свідчень сучсників, а також відсутність відгуків колег на факт його смерті, можна сказати, що в той час не особливо вірили в авторство Шекспіра. Очевидно, що сучасники володіли іншою інформацією.


Враховуючи вищезазначені аргументи, не дивно, що дослідники мають більше десятка різних версій, ким насправді був автор творів Шекспіра. Творці фільму взяли версію літературознавця Джона Томаса Луні (1870-1944). За його гіпотезою, підпільним генієм був Едвард де Вер, 17-ий граф Оксфордський. Це не спойлер, глядач про це дізнається буквально з останніх секунд трейлеру, і з перших 10 хвилин фільму.


На захист цієї версії маємо наступні аргументи:

- Едвард де Вер отримав блискучу освіту і походив із сім'ї театралів ;

- не раз перемагав у кінних рицарських турнірах, завдяки чому отримав прізвисько "spear shaker";

- є певна подібність між подіями, описаними в п'єсах, і фактами з його реального життя. Зокрема, багато дослідників бачать в опікунові Едварда де Вера праобраз Полонія із трагедії "Гамлет"...

- проживаючи у будинку свого опікуна, Сесіла, мав доступ до бібліотеки в 1700 книг і 249 манускриптів;

- тривалий час перебував в Італії, не раз описаній у творі письменника Шекспіра; Повернувшись до Англії в квітні 1576 р., Оксфорд настільки був просякнутий італійською культурою, що був сатирично висміяний Габріелом Гарві як "італійський граф".

Цікаво, що у фільмі пропущено факт можливої невірності його дружини (яка народила дитину в час відсутності Едварда де Вера), а також те, що на момент його смерті Анна Сесіл аж ніяк не могла бути з ним: вона померла ще 13 років до того). Його другою дружиною стала Елізабет Трентам.


Щодо інших героїв історії:

- похмурий старий в чорному костюмі з білим воротнічком і горбань - це батько й син, Вільям та Роберт Сесіли, що, дійсно, впродовж всього правління королеви Єлизавети відігравали одну з головних ролей у англійській політиці. 
Саме Сесіл-старший взяв на виховання Едварда де Вера, а також іншого героя цієї історії:
- Роберта Деверьо, 2-ого графа Ессексу. (Цей момент опущений у фільмі). Граф Ессекс був воєнноначальником і фаворитом Єлизавети І. Ще один пікантний, пропущений нюанс у стрічці - він був сином Летиції Нолліс, дружини найвідданішого фаворита Єлизавети І - Роберта Дадлі, графа Лестера. Військові поразки Роберта позбавили його прихильності королеви. 
-  Поряд з Едвардом де Вером з самого початку фільму ми бачимо молодого хлопця з довгим золотистим волоссям. Це Генрі Різлі, 3-ій граф Саутгемптон. Імовірно саме йому були присвячені сонети Шекспіра, які були опубілковані у 1609 році з присвятою: "Тому єдиному, кому зобов'язані ці сонети своєю появою, пану W.H., щастя і вічного життя, яку обіцяв йому наш безсмертний поет, бажає той, хто ризикнув випустити їх в світ".


Саме політичне протистояння Сесілів і опального фаворита графа Ессекса складає одну з головних сюжетний ліній у фільмі "Анонім".


Якщо Ви все-таки дочитали до цих слів, я Вам вже вдячна за терплячість. Нарешті можемо поврнутися до самого фільму.

Що знайде глядач в цій історії? Видовищність, атмосферність, неймовірне відчуття співучасті (варто дивитися на великому екрані). Блискуче відтворені зовсім невеликі уривки із п'єс Шекспіра.
Політичні інтриги, внутрішню драму окремої людини.
Цікаво, що попри різноманіття головних героїв, характери персонажів, навіть   зовсім другорядних, надзвичайно яскраві. 


Ложкою догтю був образ Єлизавети І. В її імпульсивність можу повірити, в старечий маразм також, але вона була далеко не дурною. І це можна було б показати на якомусь дрібному моменті в флешбеках в її молодість.


Втім, це не псує загальне враження: вишукано, смачно, рекомендую.


Суб'єктивне враження: 5 + / 5