Одна з найкращих книг, які я прочитала останнім часом, виявилася самвидавом 86-ти річної пенсіонерки-вчительки. Її тоненька книжечка ділиться на дві частини: "Великий голод" і "Велика війна", в яких вона ділиться спогадами про пережите.
В ній немає дешевої сентиментальності, чи патетичної націоналістичної спрямованості. В ній навіть немає ненависті, чи злості, попри те, що в далекий 1934 рік вона втратила батьків, а в 1946 році нею зацікавилися радянські каральні органи лише тому, що її було забрано на працю до Німеччини.
Дуже мудра, дуже глибока, і водночас проста книжка.
Суб'єктивне враження: 5+/5
Немає коментарів:
Дописати коментар