Подивитися "Хліб і сіль" мене змусили ті ж причини, що й "Дикий мед" (1966).
Основою цього фільму став роман українського письменника Михайла Стельмаха. Дія розгортається у бентежному і революційному 1905 р., коли частина селян їде за обіцяною землею до Сибіру. Але основна увага прикута до любовного трикутника: Роман і Левко кохають Христинку. Дівчина кохає Романа. Левко, звичайно, проти.
Фільм сприймається набагато жвавіше за "Дикий мед". Але він чимось нагадує "Тіні забутих предків". А я не є аж таким прихильником поетичного кіно.
Мені важко уявити того сучасного глядача, у якого цей фільм викличе не тільки науковий інтерес, а й художньо-естетичний.
Немає коментарів:
Дописати коментар