неділю, 14 листопада 2010 р.

Скайлайн

На фільм "Скайлайн" я вже йшла, пробігши очима кілька не дуже позитивних, м'яко кажучи рецензій. Та й рейтинг на Кінопошуку не вражає. Але я люблю постапокаліптику, я люблю фантастику, тому вирішила попри все подивитися цей черговий фільм про вторгнення інопланетян.

Важко в цьому "кіношедеврі" виокремити щось позитивне, та все ж спробую:
- візуальні спецефекти. Інопланетяни, кораблі... - "такоє", може бути;
- спроба показати розвиток подій під час певної катастрофи очима простих людей, не героїв, які не знають, що відбувається;
- сцена побиття руками головного героя інопланетянина. Гарно показано відчуття відчаю, як може знавісніти людина, яка опинилася у безвиході;
- останні дві сцени. Щоб не спойлерити, скажу так: вдалися останні сцени кохання.
Ну, і всьо.

А тепер моменти, які перетворили фільм у лайно:
- відсутність цікавих персонажів. Вони безбарвні і нецікаві. Як правило, на початку подібних фільмів глядачу показують певні моменти із життя головних героїв, що мають розкрити їх особистість, аби глядач міг їм співпереживати . Хочеться драми, конфлікту, психологічних підводних течій. А тут ми спостерігаємо нудне переливання пустого в порожнє. Особливо "відзначився" у цьому плані початок. 15 хвилин тим, хто все-таки знехтує, як я, громадською думкою, і почне дивитися цей фільмець, доведеться просто перечекати, перемучитися, пережувати свій поп-корн.
В результаті цього абсолютно глядачу байдуже, чи вирішать інопланетяни поснідати головним героєм, чи ні.

- звісно, що безбарвні персонажі фільму читають пусті діалоги. Тут навіть коментувати нічого.

- я розумію, що була така фішка - знімати на камеру так, ніби добряче перед тим всю ніч пропивав більшу частину бюджету фільму, ну відзначився "Монстро" цим... Але це як із прийомом "потоку свідомості" у літературі. Спершу було оригінально і називалося новаторством, а потім - нездатністю створити повноцінний сюжет. Досягнути відчуття присутності можна і без таких фокусів.

- відсутні родзинки для динамічного сюжету. Відсутня атмосфера для статичного. Відсутнє доведення до кінця. Ну, показали ви неготовність головного героя до батьківства, ну, поконфліктувала на цю тему парочка... І шо далі? Режисери абсолютно забули, що таке розвиток, еволюція і причинно-наслідкові зв'язки. Сцени з фільму інколи викликають когнітивний дисонас і виглядають як банальна нарізка. Так само - навіщо було показувати подружню зраду, коли розв'язка була скомканою і ніякою?

Єдиним аргументом, щоб піти в кіно, могло б бути прагнення насолодитися спецефектами. Але картинка виявилася нечіткою і некрасивою. Тому, якщо вже дуже хочеться - почекайте, поки викладуть на торрентах.

Резюме: для гурманів трешу.