"Очима культури", "Червоний ренесанс" (2004)

Моєю вже давньою любов’ю є історичний період 1920-х – 1930-х рр. І, звісно, в першу чергу, мене цікавить літературний процес. Нещодавно я мала два приємні відкриття. Перше – перегляд трьохсерійного фільму «Червоний ренесанс», виробництва студії «1+1». Він охоплює не тільки літературу, а  й образотворче мистецтво. Є спроба подати матеріал на тлі епохи. Найцікавішим для мене був візуальний ряд: раритетні фотографії та кіноматеріали. Це дає змогу відчути атмосферу доби, уявити письменників, як живих людей, а не як безликих персонажів підручників.

Звичайно, фільм не без недоліків. Зокрема, мені бракувало панорамності і системності. Щодо першого зауваження: перебіг історичних подій подано через невелику кількість осіб. Їх коло мені було завузьке. Хотілося, звичайно, більше облич.

Також виклад матеріалу трохи хаотичний, без належної структури. Відсутній акцент на ключових подіях. Зокрема, якось «загубилася» літературна дискусія 1925-1928 рр.

Втім, загальне враження позитивне. Такі фільми дуже корисні, особливо зараз.

Значно глибшими є чудові випуски програми «Очима культури», що виходять у Канаді. Їх можна переглянути на YouTube. Веде програму Марко Роберт Стех.

Кожен випуск висвітлює постать у галузі культури, чи мистецтва. І щоразу – це погляд через широкий контекст, через тонке плетиво взаємозв’язків і взаємовпливів.

Водночас подача настільки логічна і структурована, що складне стає простим, зрозумілим і впорядкованим.

Дуже і дуже рекомендую всім, хто цікавиться українською історією, культурою і літературою. 

Танго на трьох, Three to Tango, 1999

Нещодавно переглянула вже старенький фільм «Танго на трьох», що вже деякий час чекав своєї черги. Зацікавилася я ним після індійського фільму «Близькі друзі». (З подивом сьогодні зрозуміла, що писати рецензію на цю чудову історію я полінувалася :(  )

Звичайно, як це буває, через подібність сюжету: головного героя помилково визнають за гея, що полегшує йому завоювання довіри головної героїні, але звісно що створює природну перепону до створення повноцінних стосунків.

Цього разу молодого архітектора його потенційний роботодавець просить пошпіонити за своєю коханкою. Звісно, що це підпільне завдання абсолютно провалюється і сюжет розгортається абсолютно передбачувано і типово для класичних мелодрам. Включно із останньою ду-у-уже публічною сценою зізнань і освідчень, яка так притаманна американським кіноісторіям про кохання.

На захист цього фільму мушу сказати, що зроблений він якісно. Десь під кінець фільму я помітила, що мені болять м’язи обличчя – не від сміху, а скоріше від посмішки.

Я не так добре знаю мелодрами 1990-х рр., як сучасні, але певна подібність простежується. Зокрема, є в них якась дивовижна наївна аморальність. Зокрема, як на мій погляд, дуже переоціненим є такий рейтинговий фільм як «Чотири весілля і одні похорони» (1993), написати повноцінну рецензію на який у мене також так і не дійшли руки.

Головна героїня «Танго на трьох» - коханка багатого одруженого чоловіка… Хоча для творення її позитивного образу їй додали творчу професію скульпторки і небажання користатися із грошей свого коханця. Спілкуючись із новим «другом-геєм», вона також зізнається про свій лесбійський досвід під час навчання. Тобто далеко не зразкова дівчинка.

Головний герой своєю життєвою невлаштованістю дещо нагадує типових героїв Х’ю Гранта (згадаймо знову ж таки «Чотири весілля і одні похорони», або ж «Кохання з повідомленням» (2002)). Він спершу погоджується на «шпіонаж», без докорів сумління спілкується із чужою коханкою, згодом використовує в своїх цілях свій фальшивий статус гея.

В цій специфічній аморальності американської стрічки криється разюча неподбіність «Танго на трьох» із «Близькими друзями». В останній історії цінності дружби, навіть якщо її потреби суперечать твоїм власним, - основні і в кінцевому результаті перемагають.

Суб’єктивне враження: 4+/5.

Резюме: в цілому кумедна, необтяжена глибокими роздумами, стрічка, стравна для перегляду вдвох.

P.S. Фанати серіалу «Клініка» зможуть тут побачити доктора Кокса в епізодичній ролі.