середу, 16 березня 2016 р.

Аніта Амірезвані, Кров квітів


Не люблю писати позитивні відгуки, це в мене погано виходить, але ця книжка повернула мою віру в якісну жіночу прозу.

Головна героїня втрачає батька і змушена з матір'ю прохати про опіку у далекого родича, знаного килимаря. З маленького селища з одним кипарисом серед пустелі, вони переїздять до одного із найбільших і найкрасивіших міст того часу - Ісхафану (Іран, XVII ст.)

Здавалось би, для бідної дівчини без приданого немає щасливого майбутнього, але знатний незнайомець пропонує шлюбну угоду...

Цю книжку можна було б продавати у м'якій обкладинці з малюнками напівоголених осіб, які демонструють шалену пристрасть, але... досить простий сюжет витягує вправність самої письменниці.

І навіть еротичні елементи розкрито цікаво і небанально.

Але, звісно, справа не в еротиці, і навіть не в коханні (а книжка насправді не про любов), а хоча б у прекрасному розкритті характерів персонажів. Це живі люди із своїми позитивними і негативними рисами. Цікаво, як авторка поєднує східний менталітет із темами, які актуальні для сучасного читача.

До того ж головна героїня руйнувала шаблони традиційних західних романів: там, де, як правило, вона мала б бунтувати і показувати свою незалежність, вона була слухняною дочкою своєї матері; там, де якась Анжеліка буде падати в обійми коханого, головна героїня обирала свободу.


Утім, для мене головна тема цієї книги - це пошук себе. Зберегти вірність собі дуже непросто, коли від твого рішення часом залежить навіть життя твоїх близьких, але найгірше - це впоратися із своїми помилками, піднятися і йти далі...

суботу, 12 березня 2016 р.

Алла Рогашко, Осіннє рондо місячної ночі

Маємо цікаву суміш позитивного мислення, візуалізації і теорії про реінкарнацію. На тлі романтичного міста Лева сплелися у романтичному зв'язку руки двох закоханих душ, які романтично простують крізь час і незгоди ХІХ і ХХІ століття.
Текст читається легко і головне швидко. Інколи є спроби передати діалектні відтінки, мову низів. Суржиком спілкуються підлі і нечемні герої. Так їм. Але найголовніше, що вирізняє текст - це непереборне прагнення до КРАСИ (!!!!) Я б назвала такий стиль романтична кічева готика. 
Тут буде дуже солодко. Тут будуть закохуватися з першого погляду, і не реальної зустрічі, а уві сні. Тут будуть дуже полярні чорно-білі герої: або підлі і огидні (але таких відповідно позитивного мислення не так багато), або (здебільшого) дуже-дуже хороші. Ніяких відтінків, напівтонів, чи хоча б найменшої психологічної достовірності.
Мелодраматичні повороти сюжету можуть змагатися за своєю напругою і ефектними драматичними позами з турецькими і індійськими серіалами. Одним словом, - це саме те, чого потребує мозок стомленої життям жінки. Свої книги я даю читати у середньому двадцяти своїм колегам. І я так собі міркую, що ця книжка буде користуватися шаленою популярністю. 
Одним словом, шановні змучені життям і покривджені пані, кидайтеся чимдуж в крамниці за книжкою і шоколадкою. Матимете з бабусиним пледиком файні вихідні. І головне знайте - Він прийде! Треба тільки гарно візуалізувати й бути вірною собі!