вівторок, 2 січня 2018 р.

12 різдвяних побачень, 12 Dates of Christmas, 2011

Фільм "12 різдвяних побачень" можна було б ще назвати "День сурка у блондинки".

Сюжет цієї стрічки невибагливий і наповнений штампами: стервозна блондиночка має ідею-фікс - повернути свого колишнього Джека. Відтак побачення з незнайомцем Майлзом не вельми вписується у бізнес-план її життя. Але все летить шкереберть і на ранок головна героїня прокидається знову у переддень Різдва, щоб все-таки відчути "різдвяний дух", виправити помилки і стати втіленням вселенської доброти.
І так дванадцять разів.

Звісно, ні про яку психологічну, чи інтелектуальну глибину, або ж новаторство у сюжетній лінії мова не йде. То чи варто дивитися цей фільм? А чому б і ні?! Насправді не завжди є потреба у чомусь складному і оригінальному. Інколи хочеться щось таке, що сподобалося, або щось врешті-решт добре і з вірою у людей.
Ідеально для новорічного, чи різдвяного вечора.

І чому б не помедувати під час перегляду цього фільму на тему власних "точок біфуркації" у житті? Окрім того, я мимоволі задумалася про крихкість людських взаємин, а також про те, що інколи інших людей ми сприймаємо всього лиш як функції з ярликами, за якими насправді криється цілий світ.