Схоже, що є такий жанр, як вікторіанська комедія. Я була у захваті від "Руки-ноги за любов" (2010), тепер надійшла черга прорецензувати "Істерію" (1011).
В основі фільму покладені реальні факти: ще півтора століття тому вважалося, що є така хвороба - "істерія", або ж "скажена матка", яку можна лікувати інтимним масажем. Бідні лікарі так натруджували собі пальці, що врешті-решт один з них придумав вібратор. І аж до середини ХХ ст. його використовували саме у медичних цілях.
Фільм нам дозволяє познайомитися із героєм-винахідником, власником ніжних натруджених пальців. Його звали Мортімер Гренвіль. У фільмі - це ідеаліст, випусник медичної школи, який влаштовується на роботу в кабінет доктора Далрімпла, відомого борця із жіночою істерією.
Цікаво, що фільм далекий від історичної точності. Адже справжньому Мортімеру у 1880-х рр., коли він запатентував вібратор, було вже під 50. Але тоді з нього не вийшло б ліричного героя любовного трикутника.
Попри те, що основою фільму стала така пікантна складова, він надзвичайно цнотливий. Ніяких оголених тіл, низькопробного гумору. Все витримано у стилі вікторіанської стриманості і невинності.
Справжньою окрасою фільму є яскраве відтворення деталей побуту історичної епохи.
В цілому, стрічці притаманна легкість і грайливість: посмішка не сходила у мене з губ впродовж всього перегляду.
Серед того, що мені не сподобалося - образ головної героїні Меггі Джиленхол. В саму актрису я закохалася ще з "Секретарки" (2001). Але образ суфражистки-бунтарки, яку вона грає в цьому фільмі здався мені вже надто осучасненим і американізованим. (Попри те, що фільм британський). Можливо, це лише моє суб'єктивне враження, але я вже стомилася від американських революціонерів, борців за права і феміністок.
Також фільм такий легкий, що аж абсолютно неглибокий. В своїй елегантній простоті й наївності він перетворюється у таку собі казочку для дорослих, де всім буде по пиріжку.
Суб'єктивне враження: 4+/5.
Немає коментарів:
Дописати коментар