Що найбільше вражає після прочитання роману Олеся Ільченка "Місто з химерами" - це те, як взагалі письменнику вдалося із реальних фактів сконструювати таку цікавезну й міцну містичну основу своєї історії. Відтак і найбільша заслуга цієї книжки - це те, що вона спонукає взяти її до рук і вирушити старою частиною Києва, щоб наочно переконатися у тому, що пише письменник, щоб більше дізнатися про історію міста.
І, власне, саме іпостась Олеся Ільченка як києвознавця найвиразніше проступає із сторінок "Міста з химерами". Тут письменник проробив величезну роботу із історичними джерелами.
Читач дізнається не тільки про дещо з біографії екстравагантного архітектора і справді цікавої особистості - Владислава Городецького, а й зустріне таких відомих історичних особистостей як Олена Пчілка, Леся Українка, Іван Франко, Вікентій Хвойка, а також познайомиться із історією багатьох архітектурних споруд.
Дивовижно, наскільки саме життя може бути набагато цікавішим за найвіртуознішу вигадку.
Характерно, що вже у цьому романі бачимо, як проступають обриси наступної книжки автора - його скандальної некрофільської "Моєї коханої К'яри". Спільним у цих двох, таких різних, творах є інтерес до не стільки містичної, як до темної, "диявольської", сторони душі людини.
Чого мені не вистачало - це міцної психологічної складової. Попри те, що головний герой страждає від нав'язливої ідеї фікс і страшних сновидінь, ми нічого не дізнаємося про нього, як про особистість. Такими ж безликими, позбавленими індивідуальних особливостей, здаються двоє студентів, які у другій сюжетній лінії досліджують загадку Городецького. Ці двоє юнаків, попри декоративне використання сленгу, більше скидаються на чемних підлітків із добропорядних книжок, ніж на реальних студентів із плоті і крові.
Відтак дещо надуманими і штучними видаються більшість діалогів книжки.
Попри ці недоліки десь під кінець усієї історії пазл складається і формує загалом позитивне враження про книжку.
Сам роман досить таки цнотливий, тому його можна рекомендувати як дорослим, так і дітям, усім, кому цікава історія Києва.
Немає коментарів:
Дописати коментар