четвер, 29 вересня 2011 р.

Нова земля, Terra Nova, 2011

Останнім часом дивлюся лише серіали. :( Сьогодні презентую Вам новенький - виробництва 2011 року - "Нова земля".
Його я чекала із нетерпінням, оскільки зацікавилася ідеєю і трейлером.

Суть ідеї наступна: у ХХІІ ст. люди забруднили Землю й знайшли досить оригінальний спосіб втекти звідти - повернутися на ПМЖ на 85 млн років назад. 

Що ж отримали глядачі насправді?
- подекуди їстівні спецефекти (спершу Землі майбутнього, потім - минулого);

- сімейку пафосних головних героїв. На них зупинюся трішки детальніше. Татусь - класичний голівудський коп-супермен, антикваріат: здається його викопали ще з кінодев'яностих. Пам'ятаєте анекдот про крутість Чака Норіса, у якого сльози лікують рак?
Мамуся красуня і розумниця, це не зважаючи на троє дітей.  Дивовижний вийшов мезальянс - науковець-лікар і мускулястий хлопець, який вміє махати кулаками і робити, знаєте, такий серйозний, вдумливий погляд, який ніби увібрав всю серйозність ситуації і світову тугу водночас.
Схоже крутість і розум у них передається у сім'ї за статевою ознакою. Старший синок, аби довести свою нереальну крутість проявляє рідкісні навички влазити у неприємні ситуації, а старша доця цитує напам'ять томи енциклопедій.
У сім'ї є ще третя донька. Хоча це протизаконно. Що ж сподвигло головних героїв на третє батьківство? "Воно було цього варте" - глибокодумно відповідає на це запитання ГГ-мама. І згадуєш знову бородатий анекдот: "Вам діти подобаються?" - "Ні, процес їх створення". І таким чином ми переходимо до третього пункту:

- діалоги.... Може, я й буваю часом всеядною, але тут аж мене покоробило. Такий набір штампованих фраз ще потрібно було умудритися втиснути у 1 год. 26 хв. - пілотної серії. Абсолютно штамповані і нелогічні фрази герої говорять із величним і вдумливим пафосом, під таку ж пафосну музику (з такою музичкою, як правило, супермени летять рятувати світ. Її ще на всякі атракціони у Діснейленді вмикають).
"Зрі в корєнь", як кажеться. Перегляд списку задіяних у серіалі сценаристів розставляє все по місцях. Тут засвітилися автор прісної мелодрамки "Притворись моєю дружиною", абсолютна дебютантка і творець невідомих мені серіалів.
Тобто цікавих персонажів (не за рахунок мордочки, а за рахунок образу), вмотивованої поведінки, дотепних діалогів - від цього серіалу чекати не варто. Я, звичайно, можу помилятися.

Тому тим, хто підсів на серіали, так як я, а хоче чогось якісного, рекомендую "Даунстонське аббатство" (ура! вже з'явилися серії другого сезону), "Підпільну імерію" і "Fringe" (ура! 4-ий сезон розпочато!).

Втім, я ще дам останній шанс (чи, може, два) "Новій землі". Ідея мене ще надихає на глядацькі подвиги терпіння. Ну, й актори з суто естетичного погляду не викликають огиди.

Що ще отримує глядач? Стрілялки-доганялки з бяками і динозаврами, полковника з "Аватару" (він тут добрий і пухнастий), парочку інтриг для затравки на майбутнє. Головні любовні лінії, здається, вже й без інтриг визначили.

Суб'єктивна думка: між 3 + і 4 - / 5.
Резюме: поживемо побачимо, але на щось геніальне не тягне.

понеділок, 19 вересня 2011 р.

Ваша Високість, Your Highness, 2011


Жили-були два принци-брати: один - хоробрий і красивий, інший - просто обкурений придурок. І вирішив прекрасний принц Славій одружитися на визволеній ним прекрасній дівчині, але злий чаклун викрав його наречену, маючи вельми непристойні наміри. Тоді два брати вирушають в подорож, сповнену небезпек і пригод.


А ось інша історія: жили була два актори, які вирішили стати сценаристами (Денні МакБрайд і Бен Бест), і дружили вони з режисером Девідом Гордон Гріном, теж нічим не примітним чуваком, позбавленим смаку і здорового глузду. І ця підступна трійця заманила  у свій проект таких чудових акторів, як Джеймса Франко ("Повстання планети мавп", Медовий місяць Камілли"), Наталі Портман і Зої Дешанель

Я розумію, всім хочеться відпочити. Наприклад, Наталі Портман останнім часом тільки те й робить. Схоже, їй набридло "серйозне, писхологічне і інтелектуальне" кіно. І якщо "Тор" вийшов ще нічогеньким, то " Ваша високість" і "Більше ніж секс" - просто їй не пасують.

"Ваша високість" - фільм, що претендує на статус комедії. Комічного ефекту творці фільму вирішили досягти за допомогою неймовірної кількості пошлятини. Я не ханжа, але це було просто не смішно.

Втім, те, що я натрапила все-таки на цей фільм змусило мене задуматися над тим, що не даремно існують титри, у яких вказуються творці фільму. Інколи ця інформація може бути корисною і допомогти уникнути даремної витрати часу і трафіку.

Суб'єктивне враження: 1-/5.
Резюме: Цей фільм можна переглядати лише у формі перемотки. Може бути цікавим лише підліткам чоловічої статі у неадекватному стані.

неділю, 18 вересня 2011 р.

Група підтримки не лишається на сніданок, Groupies bleiben nicht zum Frühstück, 2010

Як я вже писала, я трішки захворіла, тому вирішила дивитися тільки романтичні і позитивні фільми. "Група підтримки не лишається на сніданок" - один з них.

17-літня Ліла повертається з далекої Тьмутаракані США додому, в Берлін. В перші ж дні вона знайомиться із цікавим молодим хлопцем  Крісом. Яке ж було здивування Ліли, коли вона дізнається, що її новий знайомий - соліст надзвичайно популярної молодіжної групи, від якої всі дівчатка Німеччини в дикому екстазі.

Простий, легкий фільм, не обтяжує мізки. 
Цікаво, що у стрічці відображений погляд німецького суспільства на секс у підлітків. Типу, все ок. 

У нас трішечки батьки і суспільство консервативніші. Хоча бувають винятки у стилі демократичної Німеччини. Пригадую (це було більш, як 10 років тому)  моя класна керівничка хотіла попередити маму однієї з моїх однокласниць, що в останньої хлопець - який "просто так зустрічатися з дівчатами не буде". На що мама відповіла ошелешеній вчительці: "але ж вони прєдохраняються". :)))

Це був ліричний відступ. Щодо самого фільму я не можу багато сказати. Це класична якісна молодіжна романтична комедія. Навіть з таким штампом, як наздоганяння літака.... Просто не очікуйте від неї чогось надзвичайного і несподіваного.

Єдине, що мене дратувало... Зараз іде така тенденція у фільмах: щоб показати, що головні герої теж люди, їх наділяють усілякими збоченими особливостями. Так от, головна героїня страшенно асексуально хропить...

Суб'єктивне враження: 4 - / 5.
Резюме: для дівчаток у дівчачий настрій.

Секс у великому місті 2, Sex and the City 2, 2010

Взагалі-то, я не збиралася дивитися цей фільм. Але коли я хворію, то мушу дивитися щось позитивне, жіноче і не надто обтяжуюче мозок.  "Секс у великому місті 2" - ідеально підходить.

Події відбуваються через 2 роки після того, що ми могли спостерігати у першій частині. Саманта, яка зараз бореться із менопаузою, отримує ділову пропозицію в Абу Дабі. Звичайно, що вона вирішує на халявний відпочинок взяти своїх подруг. 
Це стає порятунком від сірих буднів для Кері, яка бореться із одноманітністю сімейного життя; Шарлотти, у якої нерви на межі через її двох чарівних діток; Міранди, яка саме звільнилася.

Все. Більше сюжету, як такого немає. Здається, що пляжний відпочинок рядових представниць офісного планктону міг би стати основою для більш захоплюючої розповіді.
Ну, так, тут є розкішний готель і купа лахів, 90 % з яких, як на мене, просто позбавлений смаку випендрьож. І нехай мене модниці і шопоголічки закидають туфлями.
Світ, показаний творцями фільму, на мій погляд може сподобатися лише окремим представницям прекрасної статі і геям.

"Бла-бла-бла - скажете Ви, - сказала б щось оригінальніше. Хіба не зрозуміло, що фільм не вартий уваги? Просто міс Очевидність". Мдя, і, мабуть, будете праві. Хоча від себе додам, що, можливо, я старію (тьху-тьху-тьху), але те, що у фільмі було представлене, як сексуальне, - як на мене - вульгарне. Особливо, поведінка і образ Саманти.

Суб'єктивне враження: 2 +/ 5
Резюме: для шопоголіків і для таких хворих, як я, сьогодні. :) 

понеділок, 12 вересня 2011 р.

Тор, Thor, 2011

Навіть не сподівалася, що отримаю стільки задоволення, коли сідала вчора за перегляд стрічки "Тор"...

Сюжет надзвичайно простий: на далекій планеті Асгарді живуть ті, кого вікінги свого часу назвали богами. Син Одіна Тор готується сісти на престол. Але якщо сили в нього багатенько, то розуму і мудрості - обернено пропорційно. Його нахабство і самовпевненість можуть коштувати миру з давніми ворогами Асгарду. Тоді Одін, як справжній люблячий батько, вирішує провчити неслухняного синочка - перебуванням на нашій грішній Землі в якості простого смертного.

Тут Тор, звичайно, "сильно швидко" помудрішає, закохається, щоб потім порятувати світ.

Фільм просто чудесний! Саме таким має бути кіноепос. Є тут трішки гумору, трішки моралі, дуже багато героїзму і привабливий візуальний ряд.

Щодо виконавця головної ролі, то тут чоловікам потрібно затуляти вуха, бо я вже чую голосний захопливий дівчачий писк. За гороскопом - Лев - виконавець ролі Тора Кріс Хемсворт - носить розкішну гриву, звабливо посміхається очима і має тіло справжнього бога славетних вікінгів.

Приємно також, що на цей раз американці не було банальні у створенні злого персонажу. Це не Маніяк-Психопат, який хоче знищити все людство, "бо я бяка". Ні, зло тут більш адекватне, має зрозумілі кожному мотиви. Що не може не тішити.
Дуже несподівано для америкосів.

Суб'єктивне враження: 5/5 (і хай мене поб'ють інтелектуали-збоченці).
Резюме: чудовий фільм для відпочинку, і дуже ДОБРИЙ!

Гра престолів, Game of Thrones, 2011

Нещодавно переглянула весь перший сезон серіалу "Гра престолів". Довгий час відкладала знайомство з ним, тому що я, м'яко кажучи, не великий любитель фентезі. Хобіт - герой не мого роману :)
На щастя, в цьому серіалі достатньо фантастичного, але казкового майже немає. В будь-якому разі це не дитяче кіно.

"Гра престолів" - це екранізація циклу американського письменника Джорджа Реймонда Річарда Мартіна, що має назву "Пісня льоду і вогню". Перший сезон охоплює перший том саги.

В принципі, назва виправдовує себе - глядач, чи то читач, впродовж всього перегляду / читання відстежує боротьбу за трон у вигаданому, стилізованому під наше середньовіччя, світі. Одночасно знайомиться із багатьма-багатьма героями. І якщо у фільмі глядачу показали основних персонажів, то читачу не позаздриш. Надихнувшись серіалом, я взяла до рук книгу (відразу другу частину, щоб дізнатися "а що було далі", "Битва королів". Щоб якось розбіратися у численних героях, я почала їх записувати. Таким чином, не дочитавши до кінця, я отримала список із близько 190 осіб :))

На мій погляд, це головна проблема книги. Коли надто багато героїв, лишається надто мало простору, щоб повністю розкрити психологічні особливості характерів персонажів. А це та нямка - що мені завжди важлива. Втім сказати, що герої вийшли картонними, теж не можна. Це вже вірне і для серіалу, і для книги.
Якщо Ви "підсядете" на цю сагу, то безсумнівно матимете своїх улюбленців. Тому що, світ, створений Джорджом Мартіном, дійсно, захоплює.

Серед чи не єдиних скарг на серіал, що я чула і читала, - це наявність великої кількості майже відвертої еротики. Це так. Як на мене досягти натуралізму і реалістичності можна було б і з половиною, чи навіть третиною еротики.

В той час, як еротики, дуже багато, по справжньому, любовних ліній бракує. Історія заміжжя Дайнеріс не переконлива з точки зору кохання. Якось все на рівні нижчих чакр...

В цілому, чудесний підбір акторів. Особливо вдалі образи були створені мужнім Шоном Біном (Нед Старк), карликом Пітером Дінклейджем, і маленькою Мейсі Уільямс (Ар'я). Єдине, - дратувала дружина Неда Старка - Кейтелін у виконанні Мішель Фейрлі. Якась вона старувата і нервова, як на мій погляд. Шкода, що не лишилася у проекті на цю роль Дженніфер Ель, яку всі дівчатка пам'ятають по найкращій екранізації всіх часів і народів "Гордості і упередження" 1995 року (а також згадаємо "Король говорить" (2011) і "Смак сонячного світла" (1999), які є в моїх рецензіях).

Втім серіал Вам може не сподобатися, якщо у Вас стійка алергія на мечі, середньовіччя, і все, що з ним пов'язано.

Суб'єктивне враження: 5/5.
Резюме: шанувальникам Джорджа Мартіна, фентезі, середньовіччя, і якісних серіалів, в цілому.

суботу, 10 вересня 2011 р.

Далеко по сусідству, Quartier lointain, 2010

Я зізнаюся у страшенному гріху: я дитя Голівуду. Я не люблю європейського кіно. Тим більше - бррр-рр - французького.
За невеликим виключенням.
Але фільм "Далеко по сусідству" мені сподобався.

День у старіючого художника Томаса почався буденно. Глядачу дають зрозуміти, що у головного героя давно пропав смак до життя. Навіть його остання робота - збірка коміксів, була опублікована два роки тому.

Сідаючи в поїзд, Томас переплутує квитки і їде у місто свого дитинства. Там містичним чином він попадає в минуле. Йому знову 14 і лишилося тільки кілька днів до того, як його батько назавжди покине сім'ю.
Чи здатна людина змінити щось у житті, навіть повернувшись в минуле?....

Але це аж ніяк не містично-фантастичний фільм в дусі "Ефекту метелика". Це психологічна драма про кризу середнього віку. Розповідь про те, як чоловік осмислює причину втечі свого батька із сім'ї. І мені дуже імпонує, що розуміння і вибачення прийшло до Томаса. І мене засмучує те, що творці фільму не знаходять позитивного виходу для кризи...

Взагалі, на мій скромний погляд, песимістична констатація "як все погано в цьому світі" більше відповідає духу ХХ століття. Якщо люди хочуть мати майбутнє, то інтелектуальне мистецтво, в тому числі кіно, має вирватися із драматично-фаталістичного настрою ХХ століття.
Це у мене така ідейна претензія до фільму. :)

Але фільм хороший. 
Потішили актори. Просто геніально зіграв молодий 15-річний актор Лео Легран. Також приємно було бачити дуже жіночну Олександру Марію Лару. Вона мені сподобалася ще в "Докторі Живаго" (Тоня). Там вона була для мене набагато цікавіша і привабливіша за Кіру Найтлі....

Суб'єктивна оцінка: 4 +/5.
Резюме: для пошановувачів сумних  європейських драм .

Падаючі небеса, Falling Skies, 2011

Історія із прісним "Кораблем" мене нічого не навчила і в пошуках постапокаліптики я вийшла на серіал "Падаючі небеса". Може, зіграла й ностальгія, бо один з моїх улюблених серіалів "Візитери" - закрили. :(

Цей пост про те, чому після перегляду двох серій, я не буду більше дивитися це мило про інопланетян.

1. Дія починається в уже завойованому інопланетянами світі. Це провал номер один. Не знаю, як хто, а я найбільше люблю дивитися стадію переходу. Наприклад, як інопланетяни прилетіли, як люди дізналися (їх психологічний шок і інша нямка), як руйнувалися комунікації і усталений спосіб життя, ну, й сцени глобальних руйнувань, звичайно.
Одним словом, глядача апріорі позбавили найцікавішого. Ніби родзинки з пирога повиймали.

2. Абсолютно картонні нецікаві персонажі. Я на них подивилася і це була нелюбов з першого погляду.

3. Проблеми постапокаліптичного світу. Що нам показують, коли вже все (див. пункт 1) відбулося? Маразматичні бандитські розборки в стилі Дикого заходу, тупих військових і як один американець буде рятувати світ. Ні, даруйте, не цікаво.

Суб'єктивне враження: 2/5.
Резюме: нічого нового, нічого цікавого

Підпільна імперія, Boardwalk Empire, 2010

Написала про серіал для дівчаток, маю тепер написати і для хлопчиків. Оскільки мене потягнуло до історичного кіно, напишу про "Підпільну імперію". 
Це вже 20-30-і рр. ХХ ст. В той час, коли в Україні був неп, українізація, голодомор і репресії, у Штатах був романтичний час джазу і гангстерів. 
Свого часу я зачитувалася романами славетного Маріо П'юзо, тому легко "клюнула" на цей серіал.

Розповідь починається з 16 січня 1920 року, коли набрала сили 18 поправка до Конституції США, що забороняла продаж алкогольних напоїв. Дія відбувається у Атлантік-Сіті, яким неофіційно керує харизматичний Єнох "Накі" Томпсон. 

Загалом серіал може бути придатний для перегляду шанувальникам гангстерів, любителів поспостерігати за корупційними схемами і з'ясуванням стосунків між бандитами.
Серед очевидних недоліків серіалу - павільйонні зйомки. Дуже мало сцен на вулиці (є лише одна набережна міста), чи на природі. Хоча спроба відтворити епоху, в цілому, вдалася.

Суб'єктивне враження: 4 + / 5. 

Абатство Даунтон, Downton-Abbey, 2010

Продовжую огляд різноманітних серіалів, які я зараз переглядаю. На цей раз хочу зупинитися на дуже якісному історичному серіалі "Абатство Даунтон", англійського виробництва.

Події розгортаються у маєтку графа Грентема, де проживають окрім нього ще його дружина, три дочки і ціла купа слуг. У 1912 році, коли тоне "Титанік", спадкоємець маєтку гине. Тепер за англійським законодавством абатство Даунтон має відійти далекому родичу (симпатичному молодому адвокату Мет'ю). Глядач впродовж семи серій першого сезону має змогу спостерігати за неквапливим життям маєтку: і господарів, і слуг.

В цілому, можна сказати: саме таким має бути серіал.
Здається, ніби нічого надзвичайного не відбувається, ніхто не рятує світ. Але якість розповіді настільки висока, що в кінці сезону герої стали мені ніби рідними. Відбулося повне занурення у їх світ.
Серед безумовних переваг серіалу:
- відтворення повсякдення. Кожна дівчинка буде в екстазі від розкішних костюмів. Також цікаво спостерігати, як впроваджувалися у щоденне життя досягнення науки і техніки: електрика, телефон.
- чудесні живі персонажі. Героїв дуже багато, і господарів, і слуг, - й кожен персонаж - просто маленький шедевр у сенсі ретельно відтвореного психологічного портрету.

Я переглянула весь перший сезон, з нетерпінням очікую цієї осені продовження.  Пшановувачі серіалу зможуть дізнатися, як далі складатиметься життя героїв під час Першої світової війни.

Не сподобається цей мінішедевр тим, хто очікує інтенсивнішого розгортання подій.

Суб'єктивне враження: 5 + /5.
Резюме: блискучий серіал для дівчаток і для хлопчиків, які здатні насолоджуватися не екшеном, а психологічними нюансами.