Книга "На Зеландію!" Макса Кідрука заявлена як тревелог, але насправді це документальна пригодницька розповідь. Бо власне подорожей тут мало, а країни слугують лише декораціями до описуваних подій. Це із серії відповіді на традиційні журналістські запитання: "А розкажіть, будь ласка, що з Вами траплялося такого знаєте... кумедного і незвичайного?"
Ось це запитання і об'єднує, здавалось би непоєднувані історії: як потрапити у Каїр за кілька годин до революції, як посваритися із сирійським полковником таємної поліції і як відстоювати честь українок і вести боротьбу проти секстуризму в Україні.
Написано жваво, гарною українською мовою і дуже дотепно. Власне, це книга, яка мені на даний момент найбільше сподобалася із усього творчого доробку Макса Кідрука.
Дуже добре, що тут не було традиційних Кідрукових широких повчальних відступів про країну і культурні пам'ятки (основна причина, чому я свого часу зависла на середині "Мексиканських хронік"). Звісно, базова інформація не буде зайвою, але в епоху інтернету, на мій погляд, зовсім не доцільно писати цілі трактати на тему історії, географії і культури. Тому що в тревелозі читача цікавить у першу чергу суб'єктивний погляд автора, його власні пригоди і рефлексії, а не те, що за бажання можна прочитати у будь-якому підручнику, чи Вікіпедії.
Єдиний мінус - це обкладинка. Не знаю, можливо, письменнику він такий собі подобається, але на людей діє відштовхуюче.
Суб'єктивне враження: 5/5
Резюме: усім, кому хочеться чогось веселого, легкого і дотепного (без романтики і надмірного психологізму)
Немає коментарів:
Дописати коментар