Якщо Ви переглядали мої рецензії в розділі "кінокласика", можливо, Ви могли б уявити таку ситуацію: приходжу я додому з роботи і починаю дивитися німе кіно, або щось з європейського. Не знаю, як Вам, а мені важко уявити будь-кого в подібній ситуації. Найкращий варіант для мене після роботи - це подивитися якесь добре кіно, де не потрібно напружувати мізки.
Наприклад, "Загадай на зірку" (1996). Є дві сестри: одна розумна, інша - гламурна. Втім, обидві симпатичні. Зрозуміло, що вони, як кожні порядні сестри, між собою не ладять. І одного чудового ранку прокидаються в тілі один одної.
Це сучасний глядач може сказати "фе, ми це вже бачили". На захист цієї стрічки хотілося б сказати, що більшість фільмів із подібним сюжетом з'являться значно пізніше.
До того ж, весь славетний туалетно-пошляцький американський гумор проявить себе у всій своїй красі також пізніше. Взагалі, я ніби заново відкрила для себе кіно 1990-х. Так, воно наївніше і простіше за сучасне. Кульгає візуальний ряд. Але воно, в цілому, людяніше, за сучасне, створене вже після того, як світ опинився не тільки в фінансовій, а в системній кризі.
Доречі, саме завдяки цьому зацікавленню 1990-ми я подивилася "Пудру" (1995) - один з найкращих фільмів, які я бачила.
Так, у "Загадай на зірку" Ви не знайдете оригінальності, все передбачувано, все просто, але він ДОБРИЙ.
Суб'єктивне враження: 5-/5. (Нагадую, що оцінюю я в межах жанру!)
Немає коментарів:
Дописати коментар