І знову хворі і закохані... Тільки в своєму блозі я вже відрецензувала "Не здавайся" (2011) і "Любов та інші ліки" (2011) на цю тему. Опущу тут список всієї класики, Ви й так його знаєте.
Питання от в чому: чи варто дивитися черговий, черговий кіношедевр на замусолену тему? І як не дивно, то варто. Не те, щоб варто, але, в принципі, можна.
На цей раз Вам пропонують спостерігати за приреченим недовговічним коханням героїні Кейт Хадсон і її лікаря у виконанні маловідомого Гаеля Гарсія Берналя (Брр-рр, ну, й ім'я).
Як я вже писала, фільм вийшов досить їстівним. Звичайно, не без ложки дьогтя.
Зокрема, головна героїня. Якщо її образ порівняти у фільмі цього ж 2011 року "Наречений напрокат", то можна зіграти в гру "Знайди 10 відмінностей"...
До того ж мене починає трішки бісити манера останнього часу створювати образ головної героїні - такої собі шибайголови: курить, п'є, матюкається і спить з ким попало. (Гляньте і на образ сучасної попелюшки в "Як вийти заміж за міліардера" (2011) і в жахливому фільмі "Скільки в тебе" (2011).
Я, в приниципі, не проти, але різноманітність все-таки повинна бути.
Не обійшлося й без традиційних штампів: конфліктів батьки-діти, друга-гея, Бога в образі чорної жінки, а також "оригінальних" похоронів.
Тобто, якщо Ви хочете чогось новенького, Вам не сюди. Але якщо хочете щось передбачуване у стилі класичної голівудської мелодрамки - ласкаво просимо!
Суб'єктивне враження: 4 + / 5.
Немає коментарів:
Дописати коментар