середу, 4 травня 2011 р.

Не хочу забувати, Nae meorisokui jiwoogae, 2004

Одного разу, я вирішила в інтернеті пошукати орієнтовний список найкращих азійських фільмів. Мої пошуки вивели мене на цей фільм, і я не пожалкувала.

Фільм виробництва Південної Кореї "Не хочу забувати" (Nae meorisokui jiwoogae, 2004) розповідає історію кохання Су Чжин і Чул Су. Молода дівчина Су Чжин тяжко переживає розрив із коханим, одруженим чоловіком.  Але одного разу вона знайомиться із суворим простим теслярем Чул Су, який мріє стати архітектором.

Здається, її очікує щасливе подружнє життя, але на заваді стає її хвороба, яка поступово краде у неї всі спогади.

Чудова історія кохання. Для українського глядача ще й екзотична. Цікаво було спостерігати за іншим незвичним повсякденним життям. Звісно, що вестернізована Південна Корея у побуті має багато інтернаціональних речей. Але в людей різних культур є ще відмінності у міміці, у формі налагодження стосунків тощо.
До того ж, це лише на перший погляд всі представники монголоїдної раси на одне обличчя (а ми їм :)))). Зокрема, під час ближчого знайомства стає очевидна величезна різниця між японцями, китайцями і південними корейцями.

Але повернімося до фільму "Не хочу забувати". Звісно, глядач знайде паралелі із знаменитими, що вже стали класикою, західними фільмами ("Історія кохання"  (1970), "Померти молодим" (1991), "Осінь в Нью Йорку" (2000), "Солодкий листопад" (2001) і "Поспішай кохати" (2001). Сюди ж входить менш відомий "Кіт" (2008))
Але все-таки стрічка ближча до "Щоденника пам'яті" (2004) і до нещодавньої "Любов та інші ліки" (2010).

Творці фільму в черговий раз звертаються до теми, що таке кохання й наскільки воно залежить від нашої пам'яті (Як у "Щоденнику пам'яті"). Звертають увагу романтиків й на те, що кохання це не тільки щастя, а й велика відповідальність, тому що "і в горі, і в радості"... (Як у "Любов та інші ліки").
Водночас режисер і сценарист потурбувалися про те, щоб ця історія стала особливою. 

Головні ролі виконують симпатичні Е Сон і Чон У Сон. Їх персонажі не трафаретні: мають характери, у якому є місце і доброму, і поганому, і комплексам. І як кожні живі люди, вони змінюються. Зокрема, за підтримки коханої, Су Чжин, Чул Су досягає своєї мрії, переборює образи тяжкого дитинства. Мужній і харизматичний, як більшість азійських позитивних героїв ( знаєте, такі герої аніме із довгим чубом :))) він водночас зворушливо піклується про кохану.

Особливістю фільму є його довгий хронометраж - дві з половиною години. Майте це на увазі, плануючи перегляд фільму.

Вам може не сподобатися ця стрічка, якщо Ви не любите драм і мелодрам в будь-якому вигляді, а також якщо не любите азіатів і азійське кіно. 

Моя суб'єктивна оцінка: 5 / 5.
Резюме: для всіх романтиків і любителів хорошого азійського кіно.

P.S. Хто знає соціоніку, здається, це історія Габена і Гекслі. Він, весь такий модний, майструє і мовчить, а вона бігає навколо нього, робить кумедні гримаски, і посміхається. :))))

Немає коментарів:

Дописати коментар