На фільм "Легко не здаватися" (2009) я натрапила, коли вирішила на кінопошуку подивитися інформацію про свого улюбленого героя у серіалі "Візитери". Це актор Моріс Честнат, який грає візитера (інопланетянина-ящура) Раяна Ніколса. Моя симпатія до нього настільки велика, що мене навіть не зупинив досить невисокий рейтинг фільму - 6,6 (35% від кінокритиків).
Фільм розповідає про сімейне життя Дейва Джонса, який свого часу мріяв про кар'єру у баскетболі. Після травми він попрощався з своїми мріями і став головою невеликого конструкторського бюро і бейсбольним дитячим тренером. Його дружина натомість зробила блискучу кар'єру. Дейв мріє про класичну сім'ю, про дітей. Його дружина зосереджена на самореалізації. І ось на горизонті з'являється інша жінка - приваблива Джулія, яка до того ж є чудесною матір'ю...
Треба сказати фільм мав шанси стати трешем. Вибагливого глядача роздратують непрописані другорядні персонажі, у яких просто жахливі діалоги та нелогічні дії, а також суттєві провисання сценарію. Як на мене, абсолютно невдалими є друзі Дейва. Схоже, що сценарист весь фільм не розуміє, що робити з цими картонними персонажами, і приліплює їх то до одного безглуздого епозіду, то до іншого. Навіщо було "вбивати" хлопчика Джулії - теж лишилося для мене таємницею.
Із другорядних ліній сюжету вдала лише одна, - яка розповідає про складні стосунки Дейва зі своїм шкільним другом.
Але плюсом, який, як на мене згладив ці аж ніяк не дрібненькі огріхи фільму, стало звернення до сімейних цінностей.
О, так. Хоча я не є прихильницею будь-якої релігії, я люблю справжні християнскі фільмі. Вони несуть хороший заряд любові і добра. В них погані герої стають хорошими, а хороші ще кращими.
Все таки краще інколи подивитися такий не надто інтелектуальний фільм з простими добрими героями, ніж страшенно розумний арт-хаус, де море крові і цинізму.
Вам цей фільм може не сподобатися, якщо: ви расист (більшість акторів - негри), ви надто вимогливі до сценарію і діалогів, ви феміністка, вам не близькі традиційні сімейні цінності, ви чайлдфрі, у вас алергія на релігію.
Резюме: для любителів хороших християнських фільмів.
Немає коментарів:
Дописати коментар