У зв’язку із значним подорожчанням книжок, про що ви думаєте, коли, стискаючи у кулаку свої кревні, із завмиранням серця заходите у книгарню? Не знаю, як ви, а я сподіваюся купити справді якісну книжку. І тому останнім часом обираю перекладну літературу.
Позначка «бестселер» та ще й українською, щоб не забути рідну… Що ще можна собі побажати?
Що стосується самого роману Хілтон «Маестра», то, на жаль, це річ кон’юнктурна. Із «П’ятдесятьма відтінків сірого» розпочалася далеко не завжди виправдана легалізація еротичної літератури. І в цьому плані «Маестра» не особливо вирізняється від того ординарного чтива, яке раніше плавало десь на найнижчих рівнях масової літератури.
Хіба що міцним «триллерським» сюжетом.
Головною героїнею всього цього неподобства є молода мистецтвознавець, яка для підробітку починає працювати дівчиною, що розводить багатих клієнтів на випивку. І взагалі життя складалося на краще, коли несподівано її спіткали дві невдачі: підлий і нечемний бос-шахрай звільняє з роботи, а сама вона стає опосередковано винною у смерті «папіка», з яким так сподівалася заробити трішки грошенят.
Далі дівчина потихеньку відвойовує своє, устилаючи свою дорогу трупами у найпрямішому сенсі цього слова. По суті, це історія про психопатку. Типаж дуже добре описано: така собі тваринка, навіть із досить високим інтелектом, але абсолютно не розвинута як людина і особистість. Тваринка, у якої є базові невибагливі потреби: їжа (бажано дорога), одяг (бажано брендований) і багато невпорядкованого сексу без усяких мусі-пусі (детальний опис додається).
До речі, корисний текст для розуміння, хто зараз біля керма у сусідній державі.
Тваринка вбиває без ніяких тобі докорів сумління, а якісь емоції з’являються у неї тільки тоді, коли ситуація загрожує її виживанню.
Цікаво, що фантазія і мрії такої примітивної істоти дуже прості. Це більше траху в розкішних інтер’єрах, ще більше брендованого одягу (за романом взагалі можна складати енциклопедію модних дорогих шмоток) і звісно, ціль стати такою крутою, щоб попустити свого шефа. (Ну, це просто вапщє!)
Одним словом, роман не геніальний, але як зразок психопата у ареалі проживання згодиться.
Еротична сторона мене не надихнула, наші смаки із письменницею різняться, до того ж у романі немає порядного чоловічого типажа, на якого можна було б пофантазувати.
Як триллеру я кажу історії «так», бо я люблю історії успіху, того, як розумно і кльово герой розрулює ситуацію, хай навіть ось так аморально і психопатично.
Що ж стосується самого українського перекладу… Я вважаю, що це ганьба для видавництва і дуже непорядно з його боку випускати такий неякісний продукт. Щоб зрозуміти, хто кому і що вставляє, довелося віднайти російський переклад. У якому все, як не дивно, ясно і зрозуміло. На жаль, я так і не змогла дістати англійський оригінал, але зміст російського і українського перекладу був інколи не просто інший, а протилежний.
Дуже багато просто друкарських помилок. Інколи таких, що без їх усвідомлення починаєш невірно розуміти сюжетну лінію.
Я б могла мовчати, але книжка коштує кругленьку суму, відтак це просто знущання над читачем за його ж гроші.
Немає коментарів:
Дописати коментар