Останнім часом, я писала в блозі переважно негативні рецензії. Вирішила виправитися :)Який фільм мене останнім часом справді потішив, так це "Монстри" Гарета Едвардса (Великобританія). Цікаво, що це перший повноцінний художній фільм цього молодого режисера. До цього він знімав документальне кіно і серіал "Атілла" для ВВС.
Події відбуваються через шість років після того, як супутник NASA упав десь у Центральній Америці. З космосу на Землю приходить нова форма життя і половина Мексики перетворюється на карантинну зону. Втім, це не фільм про героя, який буде рятувати світ, чи не фільм-катастрофа з глобальними картинами руйнувань, втіленими у розкішних спецефектах. "Монстри" - це передусім історія двох людей - американського журналіста і дівчини, - які пройдуть через заражену зону.
Дивовижне відчуття занурення у атмосферу постапокаліптичного повсякдення. Відтінок документального кіно змушує повірити неідеальним героям історії. Безумовним позитивом є те, що обличчя у стрічці - не замусолені (принаймні для мене, вони не відомі). Це симпатичне подружжя Скут МакНейрі і Уітні Ейбл.
Режисер ненав'язливо підводить глядача до головної ідеї фільму... якої, говорити не буду, щоб зберегти інтригу. Тому що фільм вартий перегляду.
Вам може не сподобатися фільм, якщо Ви чекаєте динамічного сюжету, або ж не любите демонстрації насильства.
Резюме: дивитися і насолоджуватися.
Немає коментарів:
Дописати коментар