Для 10-літнього Фрейзера - батько - це геній, найталановитіший винахідник і безумовний авторитет. Але сімейна ідилія порушується, коли дядечко Моріс привозить задля знайомства із сім'єю вдвічі молодшу за себе свою наречену француженку Елоїзу.
Батько й син перетворюються на суперників. І врешті решт їм обом доведеться подорослішати.
Чудовий фільм. Надзвичайно тонкий, психологічий, і вишуканий. Гарна стилістика міжвоєнної епохи.
Цнотливої епохи.... Зокрема, в епоху інтернету і телебачення нам важко уявити ситуацію, коли десятилітній хлопчик, ще не знаючи про суть міжстатевих відносин, пропонує за сімейним столом зайнятися мамі і тітоньці проституцією...
Стрічка про сім'ю і людину у ній. Звичайно, найважливіше у психологічних фільмах - гра акторів. Як завжди, був бездоганний Колін Ферт (батько хлопчика). Але мені хотілося б відзначити гру Мері Елізабет Мастрантоніо (мама). Їй вдалося передати все те, що має відчувати жінка, яка відмовилася від кар'єри заради сім'ї; яка знає, що молодість пройшла, а інтерес чоловіка до неї вже згас. А так непросто бути одночасно матір'ю і для десятка своїх дітей, і для дитинного чоловіка.
Фільм просто наповнений яскравими персонажами, чого варта лише харизматична бабуся у виконанні Розмарі Харріс. Доречі, вперше вона мені впала в око у фільмі "Смак сонячного світла", де вона зіграла разом з дочкою Дженіфер Ель.
Мдя... хвалити в мене виходить, як правило, гірше, ніж критикувати, але все ж таки дуже рекомендую до перегляду.
Вам цей фільм може не сподобатися, якщо Ви не любите історичних психологічних сімейних драмо-комедій.
Суб'єктивна оцінка: 5 / 5
Резюме: справді добрий фільм.
P.S. Фільм побудований за спогадами реальної людини, засновника Британського телебачення і голови Королівської опери.
Немає коментарів:
Дописати коментар