Всі роки мого активного читацького життя творчість славетного Стівена Кінга проходила повз мене. І вся справа в тому, що почала я його читати із першого роману - "Кері" (1974). Може, комусь історія про дівчинку-ізгоя з надприродними руйнівними здібностями і припала до вподоби, а, на мій смак, вона огидна.
І ось до моїх рук потрапив переклад українською мовою одного із останніх романів письменника "11/22/63".
Сюжет: звичайному шкільному учителю у спадок від помираючого друга переходить надважлива місія - за допомогою "кролячої нори" у часі вирушити у минуле і запобігти убивству Джонна Кеннеді.
На щастя, ця книга від короля жахів аж ніяк не є хоррором, хоча подекуди у тексті є описи певних зловісних речей, що скоріше є відображенням психологічного стану героя, ніж чимось, що має стосунок до реальності.
Відразу хотілося б відзначити майстерний переклад Олександра Красюка. Тут і передача діалектизмів, і розмовної мови, і смачненька колоритна, але не надміру, лексика. Не знаю, чи вірно з мовознавчої точки зору я вчиню, якщо віднесу переклад пана Красюка до казкової перекладацької школи славетного Миколи Лукаша.
Відтак усіляким відвертим і латентним українофобам я цей переклад дуже не раджу. Також він дратуватиме тих розумників, що, відхиляючи слова Максима Рильського "не бійтесь заглядати у словник", вважають, що їх 1000 слів побутової лексики цілком достатньо для життя і творчості.
Роман "11/22/63" - це зрілий масштабний твір досвідченого автора. Тут немає провисань. Всього достатньо: і динамічного сюжету, який робить несподівані виверти, і живих нетрафаретних героїв, і майстерно створеної атмосфери, відчуття повного занурення у світ кін.60-х - початку 70-х рр. ХХ ст.
Читаючи Макса Кідрука "Бота", я захоплювалася науковою базою, ерудицією письменника, що так майстерно виписав ідею. Але мені бракувало психологічної достовірності у зображенні героїв. Читаючи "Господиню" Стефані Маєр, я повністю занурювалася у емоційний світ героїв, але опис світу скидався більше на казку, ніж на наукову-фантастику.
А от Стівен Кінг - це майстер. :)))
Відмінна також ідейна складова книги, у якій відсутня прямолінійсть. Головному герою письменник дозволив вірити і помилятися. На початку шляху він аж ніяк не підозрював, що він отримає в кінці.
І геройський максималізм із закликами "порятувати світ" трансформується, щоб звернутися до таких цінностей, як відповідальність й кохання...
Суб'єктивне враження: 5+++/5
Немає коментарів:
Дописати коментар