Фільм "Дружина священника" (1996) я скачала ще тоді, коли шукала фільми на різдвяну та новорічну тематику. Але почала дивитися лише вчора, ще не знаючи, що виконавиця головної ролі, всесвітньовідома співачка Вітні Х'юстон, померла.
Можливо, частково цим (на якомусь невидимому енергетичному рівні) пояснюється те, що фільм йшов мені тяжко.
Сюжет - майже класична різдвяна історія. Сім'я священника переживає нелегкі часи: вирішуючи проблеми інших людей, чоловік занедбує справи власної сім'ї. Йому на допомогу з Небесної Канцелярії виписують персонального ангела, Дадлі (Дензел Вашингтон).
Мені здається, що найбільшою проблемою цього фільму є те, що логіка сюжету, м'яко кажучи шкутильгає. Тому розв'язка поставлених, справді дуже важливих сімейних і життєвих проблем, дуже непереконлива. Навіть роблячи поправку на різдвяне чудо.
Головні проблеми, поставлені творцями фільму, доведеться вирішувати священнику:
- Проблему вибору між власними цінностями і хорошими кар'єрними перспективами;
- проблему кризи віри у свої сили;
- а також - співвідношення тих сил, які людина має кидати на сім'ю і кар'єру.
Звичайно, що закони жанру дозволяють глядачу передбачити, що священник врешті знову повірить у себе, залишиться вірним своїм принципам, а також зрозуміє, що "коли ми когось любимо, то ми любимо Бога".
Щодо останнього, то пригадується притча, коли до мудреця прийшов юнак, навантажений книгами і попросився в учні. Його старий запитує: "Ти колись кохав, любив когось?" Хлопець відповів, що йому на такі дрібниці не вистачило часу. Він же "йде по духовному шляху". І тоді мудрець відповів тому, що ти займаєшся чим завгодно, але не духовним самовдосконаленням.
Хоча фільм має назву "Дружина священника" - роль Вітні Х'юстон не центральна, а скоріше - для окраси історії, особливо музичного оформлення.
Відштовхуючись від назви, очікуєш, що головна героїня мусить бути якоюсь особливо мудрою жінкою. У фільмі її поведінка, навпаки, нерозумна: її слова і нав'язлива допомога, навпаки змушують чоловіка відчувати що в нього не вірять, сумніваються в його компетентності. Не до лиця дружині священника і легкий флірт із героєм Вашингтона.
Взагалі, створення любовного трикутника священник - його дружина - ангел - якась не дуже доречна ідея. Але, як я вже говорила, фільму трохи бракує логіки в побудові сюжету.
Навіщо при цьому робити священника, направду кажучи, таким несимпатичним типом (що зовні, що внутрішньо), не знаю. Ця загадка - до творців фільму. Звичайно, десь глибоко в душі - він дуже добрий. Десь глибоко-глибоко.
Дуже не зрозумілий фільм.
Суб'єктивне враження: 3+/5.
Немає коментарів:
Дописати коментар