Щойно подивилася магічний і красивий фільм "Принцеса спецій" (2005) за однойменним романом Чітра Банерджі Дівакаруні.
Дивовижно, але фільм вийшов і не голівудським, і не болівудським. Скоріше європейським, з його фаталістичним песимізмом. Кіно про кохання, але дуже сумне. І мені навіть дивно уявити ситуацію, якій би пасував би перегляд "Принцеси спецій".
Головна героїня, втілена найкрасивішою із жінок, Айшварією Рай, - Тіло - господиня маленької крамнички спецій у Сан-Франциско. Все її життя підпорядковане магії спецій, які вона використовує, щоб допомагати людям.
Але щоб спеції продовжували їй служити вона має виконувати три правила: ніколи не переступати поріг крамниці, не торкатися іншої людини і не використовувати спеції для власних бажань.
Що обере Тіло - обов'язок, чи кохання?
Тіло - втілення чистої індійської жіночності. І, звичайно, тут справа не тільки у тому, що Айшварія неймовірно красива. Інколи актриса грала й протилежні ролі - активних, грайливих, дотепних дівчаток. Але тут їй вдалося передати цнотливість, чистоту і жіночу слабкість принцеси спецій. Вся суть її природи - це любов і прагнення служити іншим.
Фільм, який, здебільшого замкнений у чотирьох стінах крамнички, дуже красивий, наповнений кольорами різноманітних спецій.
Той, хто чекає жвавого розгортання сюжету, буде розчарований. Основне наповнення фільму - це внутрішня боротьба Тіло і її спілкування із спеціями.
Суттєво Вам допоможе у перегляді фільму - мінімальне знання, що таке кардамон, фенхель, асафетіда тощо.
Чого мені не вистачало?... Хм... Можливо, більшого, глибшого розкриття історій клієнтів Тіло.
Також я трохи заплуталася у тому, що хотів сказати автор, яка ідея - головна? Бути вірною своєму обов'язку? Не сказала б... Треба читати книгу. :)
Суб'єктивне враження: 5-/5.
Резюме: Фільм не простий, і не для всіх. Саме через неспішний сумний сюжет.
Немає коментарів:
Дописати коментар