У 2002 році команда з бейсболу Окленд Атлетікс, будучи бідним аутсайдером, виграла 20 ігор підряд, побивши рекорд Американської Ліги. Їїі перемоги були зумовлені тим, що генеральний менеджер команди, Біллі Бін, вирішив застосувати до підбору гравців новий метод, основою якого були точні математичні розрахунки.
Ця історія вразила Майкла М. Льюіса, який у 2003 році видав книгу на цю тему. Саме вона стала матеріалом до екранізації під назвою "Moneyball" (у нашому прокаті "Людина, яка змінила все" ) з Бредом Пітом у головній ролі.
Як на мій погляд, це хороша спортивна драма, що показує нам багато психологічних моментів.
Один із найголовніших був підмічений мною ще під час прочитання спогадів відомого авантюриста Річарда Бренсона "Втрачаючи невинність". Лідер - це той, хто знаходить правильних людей. Він не обов'язково є сам генієм з певного фаху. Але він створює команду, яка здобуває успіх. Функція лідера в тому, щоб приймати рішення, часом незрозумілі для оточення і непопулярні, а також нести відповідальність. За все.
Тому що парадокс в тому, що часто блискучі фахівці є нерішучі у практичному житті. Їм не вистачає волі, щоб зреалізувати свої плани у життя. Так, і в цій історії, сама ідея математичного підходу до бейсболу належала зовсім іншій людині, образ якої так блискуче втілив на екрані Джон Хіл.
Цікаво, що узагальненням до цієї складної математичної моделі може слугувати наступний девіз - "Головне результат". Дійсно, часто люди, які йдуть до цілі, вибирають надто обхідні шляхи.
Окрім математики, я все-таки побачила і дещо, на думку прагматиків, ірраціональне в цій історії. Успіху можна досягти тільки тоді, коли попри все віриш у свою мету. І, дійсно, крізь безперервні невдачі Біллі Бін проносить віру в новий метод, в те, що він робить. Навіть тоді, коли і оточення, і об'єктивні, здавалося б речі говорили про зворотнє. І рух вперед припиняється, коли наш герой втрачає орієнтири, він ніби губиться у власній системі цінностей.
І це дуже цікаво: фільм-історія успіху не приносить почуття піднесення глядачу, тому що ставить запитання: "А що далі?" і "Яка цінність цього всього, що я досягнув?"
Головна ідея, яку офіційно висували творці фільму - це протистояння Системі. Не тільки в спорті, а й в глобальному розумінні цього слова. Якщо не можеш виграти по чужих, загальноприйнятих правилах, - грай по своїх.
Приємним бонусом для мене стали епізоди, де герой Бреда Піта спілкується по роботі. Чітко, логічно, по суті. "Ти хотів би бути вбитим одним пострілом в голову, чи обрав би п'ять в груди, щоб повільно стікати кров'ю?" - говорить він про те, як потрібно звільняти з роботи.
Як часто, люди і в роботі, і в побутовому житті обирають довго піджарювати колег і близьких на повільному вогні, замість того, щоб чесно й відкрито з'ясувати стосунки! А все для того, щоб зберегти позитивний образ себе в своїх очах, і очах інших. Це одна з найбільших ілюзій цього світу.
Суттєвим мінусом для багатьох українських глядачів стане те, що бейсбол не настільки популярний у нас, як Штатах. Я спробувала з'ясувати основні правила, але на цей раз мій жіночий розум потерпів поразку. А розуміти, що відбувається, бажано. Особливо у другій частині фільму.
В той же час, частина глядацької аудиторії, яка здатна поцінувати бейсбольні моменти, може занудьгувати через неквапливу манеру розповіді фільму, яка так довподоби критикам. :)
Суб'єктивне враження: 4 +/5
Немає коментарів:
Дописати коментар