Фільм "Я хочу тебе" - це продовження історії, з якою ми вже познайомилися у "Три метри над рівнем неба". Це італійська версія, іспанську очікуємо у 2012 році.
Події відбуваються через два роки, коли Степ повертається до Італії з США. Це вже доросла людина, а не бунтівний підліток. Але Степу ще болять спогади про його перше кохання - Баббі. Випадково він знайомиться із загадковою Джин.
Кого ж йому обрати?
Чомусь цю частину, як і попередню, я оцінюю більше з точки зору розбору психологічних ситуацій, а не щодо її художньої якості.
Можливо, тому, що це насправді звичайне, неоригінальне кіно :) Банальна історія, тисячі подібних трапляються в житті наших знайомих і друзів.
Про що ж фільм?
Про минуле в нашому житті, яке тримає нас, не дає рухатися далі. Здається, Степ надійно грюкнув дверима, поїхавши у США, але.... Втекти від чогось - ще не означає попрощатися назавжди.
...Проходять роки, а ти не можеш забути якусь людину. І випадкова зустріч воскресає забуті почуття, переповнюючи невимовною ніжністю і любов'ю... А тобі здавалося, що серце більше так ніколи не зможе.
І ти стаєш перед вибором, намагаєшся з'ясувати: що це - міраж, ілюзія, чи ще один шанс повернутися до покинутого раю?
Ось і Степ з'ясовує свої стосунки з минулим. Важливо, що йому потрібно розібратися не лише із почуттями до Баббі, а й зі спогадами про найкращого друга, ще раз скуштувати адреналіну мотогонок.
Я тут психоаналітик, а не кінокритик, тому оцінку ставити важко.
Закликаю дивитися цей фільм шанувальників "Три метри над рівнем неба", а також тим, кому близькі психологічні проблеми, викладені вище.
Немає коментарів:
Дописати коментар