четвер, 11 серпня 2011 р.

Я четвертий, I Am Number Four, 2011

Джон Сміт, американський підліток, і один з останніх, хто вижив, із населенення далекої планети. Підступні завойовники його батьківщини (знову ж таки лисі, і з татуюванням. Див. моє обурення у рецензії на фільм "Земля вампірів") намагаються його вбити, а за компанію завоювати і всю Землю.
Джон із своїм охоронцем Генрі постійно переїжджає і врешті опиняється у маленькому містечку в Огайо. Там він закохується, відкриває у собі надзбідності, ходить в школу і дає перший бій завойовникам своєї планети.
Творці фільму непрозро натякнули, що боїв у випадку успіху фільму буде ще багато.

Фільм вторинний і абсолютно не оригінальний. Чергова історія про надзбіності. Віддалено чимось нагадує "Сутінки". Тільки для хлопчиків. 

Любовна лінія вийшла неяскрава і непереконлива. Можливо, цьому сприяла актриса, що грає роль подружки Джона, Діана Агрон. Мені вона видалась абсолютно ніякою і несимпатичною. Хоча, смаки різняться.

Втім решта головних акторів підібрані добре: і солодкавий хлопчик головний герой (Алекс Петтіфер), і харизматичний Генрі (Тімоті Оліфант). Особливо вдалим вийшов образ інопланетянки Номер Шість у виконанні Терези Палмер.

В цілому, попри поп-кормовість сюжету, я подивилася фільм не без задоволення. Подібні історії зачіпають якісь підліткові комплекси і задовольняють потаємні бажання віку прищів й протесту. А, як відомо, всі ми десь глибоко лишаємося дітьми.

Суб'єктивна оцінка: 4-/5.

Немає коментарів:

Дописати коментар