Ніщо так не надихає на відвідини кіно, як гулящі чотири години часу.
Отже, це продовження історії, яку глядачі бачили у "Повстанні планети мавп" (2011). І ті ліки, які у першій частині історії зробили мавп розумними, зараз знищили більшу частину людства.
Цікаво, що сценаристи подали таку статистику: виживав 1 із 500, тоді коли зараз вірус Еболи забирає життя 9 із 10 хворих.
Пройшло 10 років. Мавпи думають, що люди вимерли, люди забули про мавп. Але відбувається несподівана фатальна зустріч, яка руйнує затишний маленький світ обох спільнот.
Сценарій часом здається трохи пріснуватим, як у більшості видовищних фільмах, а часом схожий на документалку про світ природи.
Також суттєвим мінусом була трохи заслабка (але не провальна) лінія головних героїв з людського боку. Хоча й ніби то актори не погані. Але їм забракло екранного часу, якоїсь деталі, яка б прихилила до себе глядача.
Але мені фільм сподобався з огляду на його актуальність сьогодні. Дуже добре розкрито дві ідеї:
- не важливо: ти мавпа, чи людина, головне - твої цінності і вчинки;
- війну легко розпочати, але важко припинити.
Суб'єктивне враження: 4+/5
Немає коментарів:
Дописати коментар