неділю, 13 березня 2011 р.

Коллін Маккалоу, Дотик

Нещодавно мені до рук потрапила книга Коллін Маккалоу «Дотик» видавництва «Клуб сімейного дозвілля», Харків. Я останнім часом намагаюся уникати чистого жіночого чтива, але Коллін Маккалоу все-таки авторка «Поющих в терновнике». (Я читала ще в дитинстві у російському перекладі і книга мені сподобалася).

Видання. Перед тим, як звернутися безпосереднього до твору, хотілося б зупинитися на виданні. Щоб країна знала своїх героїв в обличчя. Видавництвом заявлено, що книгу перекладено з англійської. Перекладач – Володимир Горбатько. Хм… У мене склалось зовсім інше враження. По-перше перекладач у повсякденному житті українською мовою не користується і знає її, м’яко кажучи, поганенько. На це вказують дві ознаки: у книзі присутня купа слів, які сучасна україномовна людина, в принципі, не вживає. Я розумію, що є такий рух, який закликає нас збагачувати словниковий запас, повертатися до цікавих архаїзмів, діалектизмів… Цю роботу свого часу проводили і Василь Стус, і Ліна Костенко та інші. Але друга ознака вказує на те, що це скоріше невдала робота із словником. Адже багато звичайних слів у тексті – чисті русизми і калька з російської мови.

Якщо поглянути на текст у цілому, то кожній україномовній людині неозброєним оком буде видно, що текст перекладався не з англійської, а російської. На це вказує і та сама калька, і побудова речень. Ех, халтура, халтурою, пане Володимир.

Окремого зауваження заслуговує обкладинка. Ну це «капєц» просто. Манірна дешева сучасна фотка. Зовнішній вигляд молодої дівчини, що зображена на обкладинці і здалеку не нагадує заявлену у романі епоху (1872-1900 рр.). Хоча авторка доклала величезних зусиль, щоб її роман не сприймався просто, як жіноче чтиво, на звороті розміщено псевдоеротичний уривок з книги…

Коли я читаю резюме книги, я хочу передусім з’ясувати, чи підходить ця книга безпосередньо мені. Але безумовно інтрига має залишатися. Видавництво «Клуб сімейного дозвілля» не залишає мені та й решті читачів простору для фантазії. Резюме до книги розповідає нам про не багато не мало близько 300 сторінок тексту! Це половина книги!

Книга. Мені б вистачило б наступного резюме: події роману відбуваються в Австралії у 1872-1900 роках. Молода 16 річна дівчина Елізабет виходить заміж за більш як вдвічі старшого за неї Олександра, з яким вона познайомиться лише за день до весілля. Олександр Кінрос, мандрівник, золотошукач і один з найбагатших людей в Австралії. Розв’язуючи хитросплетіння доль головних героїв книги, читач також має можливість познайомитися із атмосферою доби та особливостями золотовидобувної справи кінця ХІХ ст.

Все, і це лише перший розділ із понад 600-сторінкової книги. J


Резюме: книгу читати, але не в цьому перекладі (найкраще – в оригіналі), а також за умови, якщо Ви здатні перемучити вставки на тему золотошукання і геології, з якими авторка трішки перестаралася.

Немає коментарів:

Дописати коментар