Марина та Сергій Дяченки, Ритуал

Останнім часом зі мною рідко так буває, що поринаєш у книгу з головою, починаєш жити нею. А вчора за один вечір подолала понад 300 сторінок тексту, майже не відриваючись.

Так "розірвала" мене книга Марини і Сергія Дяченків "Ритуал". Купувала я її в подарунок сестрі із майже 100% впевненістю, що я її вже читала, але російською. Вирішила просто "погортати" і спершу з'ясувала, що я книгу не читала, а потім вже не могла від неї відірватися.

Передусім необхідно сказати, що україномовним українофільним читачам варто брати саме цю перекладену і видану у видавництві "А-ба-ба-га-ла-ма-га" книгу. Переклад просто неймовірно розкішний. Складається враження, що книга була написана українською. Смачний-смачнющий переклад.

Також чудесне оформлення книги. Лаконічна, але красномовна обкладинка. Гарнесенькі маленькі ілюстрації від Єрка всередині.

Щодо самого твору... Дяченки пишуть настільки майстерно, що завжди хочеться переписати по-своєму. Дивна похвала, чи не так? ;) Річ у тім, що у світ Дяченків настільки "вживаєшся", що він у тобі сам починає функціонувати і розбудовуватися.

Це як з "Майстер і Маргаритою" у Булгакова. Майже кожна дівчинка (а цю книгу читають всі спершу за шкільною програмою), чи жінка, яку я знаю, прочитавши твір Булгакова, хотіла стати відьмою. І думаю, кожна читачка, до рук якої потрапляв "Ритуал", хотіла б бути викраденою драконом.

В цілому, сильна сторона творчості подружжя Дяченків в оригінальних ідеях і розкритті психології. (Хоча, у цьому, ще одному з перших їх творі, елемент психологічний набував інколи у прямому сенсі цього слова психіатрічного сенсу. Я маю на увазі психоаналітичний сеанс для дракона))).

Чого мені частенько бракувало у Дяченків, це переконливого закінчення. Тут воно вдалося-більш-менш: останні сторінки не зіпсували загалом позитивного враження. Хоча, повністю "зіжмаканого кінця" уникнути не вдалося. Таке відчуття утворюється за рахунок неспішної розповіді спочатку і в середині, яка переходить у калейдоскоп-галоп у кінці. І ви мчите на баскому коні, схарапуджені, ніби ранком розбуджені, а тут - прірва, і нічогісінько більше...

Резюме: "5 -" Для всіх пошановувачів фентезі у стилі "лав-сторі"