Дуже незадоволена фільмом "Home Again" (2017), що у російськомовному інтернеті шириться як "У гостях у Еліс".
Як відомо, хороші історії виходять із нестандартних ситуацій. Хтось потрапляє у чужу квартиру, закохується у вампіра, чи десь починається цунамі.
Ось у цій історії був хороший потенціал: великий будинок, 40-річна жінка з двома дітьми і троє молодих хлопців. Окрім того, у певний момент з'являється чоловік головної героїні, з яким вона майже розлучена.
Що можна було б очікувати: цікавого зображення зіткнення повсякдення серйозної сорокалітньої жінки і трьох молодих хлопців, різниці у культурі поколінь, і, звісно, демонстрації психологічної еволюції взаємовідносин таких різних героїв.
А що глядач отримав навзамін? Карамельну історію, позбавлену логіки, де головні герої є маріонетками сценаристів, а не цікавими і психологічно правдоподібними особистостями.
Не вірю!!!
Надто мене надихає цивілізаційна культура взаємин персонажів: це або варіант солодкаво-приторної любові-дружби, або конфлікти на рівні співзалежності незрілих особистостей.
Якийсь просто культурний шок після психологічно зрілих персонажів південнокорейських дорам
Немає коментарів:
Дописати коментар