Чомусь останнім часом Голівуд знімає все менше мелодрам, і все менше якісних. І ось, у стрічці новин у ФБ випірнув ось цей дивовижний фільм, який на Кінопошуку переклали як "Віддай свою енергію".
У ньому ми не знайдемо надмірного мелодраматизму, головними героями є не прекрасні принц і принцеса, а звичайні люди, а традиційні пісні-танці глядачі зможуть побачити тільки в кінці фільму разом із титрами.
Кіно дуже етнографічненьке, справжня втіха для етнолога-антрополога. Дуже добре відтворено повсякденне життя соціальних низів. Тут вам і дім, де живе кілька поколінь під одним дахом. І крамниця, щодо якої батько сину говорить: "Дивись, щоб сюди корова не забрела". І державні установи.
Це світ маленьких людей, з невеликими цілями на життя, але в якому вирують свої пристрасті. Батько силоміць одружує сина-невдаху, який навіть не зміг скласти шкільні іспити, на перспективній нареченій. Вона ж бо здобула освіту і може бути вчителькою, приносити у сім'ю гроші. Але є маленький нюанс - наречена, хоча й симпатична, має надмірну вагу. І ось наш невдаха-герой занурюються у глибокий депресняк. Йому здається, що життя остаточно поставило на ньому хрест.
У свою чергу, норовлива наречена має дивовижне відчуття гідності, і як то кажуть в Україні, "собі в борщ плюнути не дасть". А тут ще й розлучення все більше поширюються по країні, і вже не вважаються таким чимось ганебним, як раніше.
Тут є все: і сум, і радість, і дружба, і щира любов. Одним словом, фільм змусив співпереживати, плакати й сміятися разом із головними героями. (І це на мене таку не тонкосльозу).
Дуже добре і щире кіно. Рекомендую.
Немає коментарів:
Дописати коментар