Те відчуття, коли підсіла на серіальчик, а виявляється, у ньому вже 12 сезонів і він продовжує зніматися. :)
Все почалося зі списку серіалів, де присутня психологічна тематика, яка зараз мені дуже близька. Спершу мій вибір зупинився на "Необхідній жорстокості", але дуже швидко мій інтерес почав згасати. Тому що, по суті, в цьому серіалі чогось справді психологічного дуже мало.
Найперше - психолог не дає порад. Загалом головна героїня більше грала роль няньки-виховательки для своїх підопічних, ніж психолога.
"Мислити як злочинець" - зовсім інша історія. Чесно кажучи, до цього я взагалі не цікавилася всілякими маніяками, а тут несподівано захопило, аж настільки, що я вже щось почала підчитувати з теми різних девіацій.
І це не дивно, бо серіал про спеціальний підрозділ ФБР, який спеціалізується на поведінковому аналізі злочинців.
За більш як десять сезонів, я бачу по промо й трейлерах, склад акторів дещо зміниться. У першому сезоні найбільшу симпатію поки викликає геній-аутист.
Про цей серіал хотілося б написати, як про людину. Це така зріла, підтягнута особистість, яка знає, чого хоче. У дечому її характер скидається на стриманого англійця, який не поспішає розкриватися і переходити до неформального спілкування.
Кожна серія - це окрема історія, якась тяглість простежується лише у декількох невеликих деталях. Це з одного боку, мінус, бо заважає добре зжитися із героями. З іншого боку, - це плюс, бо дія не розтягується у жуйку, як це трапилося із "Форс-мажорами", які спершу були дуже жвавими, а згодом у пошуках глибини пішли, як на мій погляд, кудись не туди.
У середині першого сезону загальне враження двояке: хочеться для того, щоб дивитися далі, якоїсь родзинки, переходу серіалу із рівня "хорошистів" у "відмінники".
Подивлюся, чи виправдаються мої очікування :)
Немає коментарів:
Дописати коментар