пʼятницю, 10 січня 2014 р.

Впусти мене, Let Me In, 2010

Я довго танцювала навколо цього фільму, не знаючи, чи потрібен він мені, чи ні. Я не могла зрозуміти, що ж цікавого може бути у такому сюжеті...

Отже, є 12-літній хлопчик Оуен. Живе він у бідному районі. Батьки розлучаються. Мати потихеньку спивається. У школі травлять.
І раптом серед усієї цієї сірості з'являється друг - дівчинка Еббі. 
От тільки з часом виявляється, що це і не дівчинка зовсім, а справжній вампір...

Найбільша чеснота цього фільму - це його похмура реалістичність. Розповідь про те, як би це насправді могло би бути. Й таким чином життя дітей подано у значно жорстокішій формі, ніж у нещодавно мною переглянутій "Візантії" (2012), яку я так хвалила за реалізм.

У порівнянні з "Впусти мене" фільм "Візантія" взагалі видається мало не щасливою казочкою. І, звичайно, ця історія дуже далека до романтичних "Сутінків"...
(Хоча, кажуть, у екранізації пропущені надто провокативні і суворі автентичні епізоди). 

Походження цієї історії європейське. І це відчувається у відсутності моральної оцінки зображуваного й ідеї перемоги добра над злом, що характеризує класичне сучасне голівудське кіно. Європейці часто подають певну проблему, ніби промовляючи до глядача "ось так воно є" (варіація на тему "ось така фігня, малята"). Глибина подачі заворожує і дає підстави критикам говорити про "інтелектуальне кіно".
Але що мене при цьому дратує, так це відсутність варіантів виходу із цієї "глибини", яка, за звичай, є баюрою з лайном.

На щастя, відсутність моральної оцінки у даному випадку скоріше позитивно впливає на мистецьку вартість фільму. Врешті, любов всеприймаюча і всепрощаюча, перемагає.
Але глядачам, які вагаються, чи дивитися "Впусти мене", чи ні - варто на цей момент зважити

Також фільм абсолютно протипоказаний чутливим до насильства, вразливим глядачам.
Обираючи це кіно для перегляду, пам'ятайте, що загальний настрій історії буде до нестерпності мінорний. 

Фільм безумовно сподобається тим, хто шанує цей трешовий жанр і намагається віднайти рідкісні випадки якісного розкриття теми.


Суб'єктивне враження: майже ідеальна історія у межах жанру.
Резюме: 5-/5.

Немає коментарів:

Дописати коментар