Мелодія кави у тональності кардамону, Наталія Гурницька

Від прочитання книги Наталії Гурницької  "Мелодія кави у тональності кардамону" у мене лишилися дуже суперечливі відчуття.

Почну з негативу:

• Нічого особливого у плані побудови сюжету: банальна історія молодої коханки і старшого чоловіка, яка могла б трапитися століттями раніше, чи пізніше. Особисто я не люблю коханок, як явище. І свого часу, ще у школі, читаючи "Анну Карєніну", я анітрохи їй не співчувала. 
• До того ж авторка схильна до описовості у зображенні того, що відбувається. А я, як читачка, люблю співпереживати разом з героями. 
• Хоча описи складають значну частину книги, текст я б не назвала "густим" - це, здебільшого зображення банального повсякдення і почуттів героїні.
• Також ми не знайдемо у цій книзі яскравих діалогів - вони не характерні для письма авторки.
• Окрім того, від історії кохання старшого чоловіка-шляхтича і молодої бідної міщанки-сироти можна було б чекати більшої гри на контрастах, більшої інтриги, активнішого розгортання сюжету....
• Не можу й сказати про те, що авторка повністю справилася із історичним тлом. Особливо  погана справа із політичними подіями. Я думаю так, якщо не виходить вплести логічно у сюжет, то краще деякі моменти навіть не описувати, не зачіпати. 

Відтак виникає логічне запитання: якого біса, читаючи книгу зранку в метро, я ледь не пропустила свою станцію і мало не запізнилася на роботу?

Отже, щось у цьому романі є. Спробую розібратися, що.

• По-перше, справжньої реалістичної жіночої прози в українській сучасній літературі бракує. Так, є жінки письменниці, але це не означає, що читачці, якій хочеться романтики і почуттів, є що читати. А жінки, за свідченням статистики, як правило, прагнуть від книги не інформації, а емоцій.
• По-друге, у чому письменниця виявила неабиякий талант - це у зображенні еротичних моментів. Це у неї вийшло напрочуд чуттєво і вишукано. (Але любителькам пікантного - не сюди).
• Попри усе авторці вдалося "оживити" своїх героїв. Вони можуть не подобатися, дратувати, але у їхнє існування віриш, що є головним у письменницькому ремеслі.

Суб'єктивне враження: 4/5.

Резюме: жінкам про жіноче.