Увага! Далі іде шовіністичний домостроївський текст!
Фільм "Скільки в тебе?" демонструє нам типову проблему для сучасного фемінізованого світу - жінки спершу сплять з ким попало, а потім починають хапатися за голову і з великими зусиллями складати список, з ким і що "було".
Головну героїню - Ерлінг Дарлінг звільняють і в неї з'являється трішки вільного часу, щоб подумати про своє бентежне сексуальне життя. На це її сподвигає стаття у жіночому журналі, яка говорить, що якщо сексуальних партнерів було більше 20-ти - то, очевидно, жінка вже пропустила свого Принца на Рожевому Мерседесі.
А тут ще сестра виходить заміж...
Ерлінг присягається, що 21-го не буде. Тепер головне не схибити з останнім 20-тим шансом...
Попри те, що головною ідеєю фільму, були класичні постулати "полюби меня такой, какая я есть..." і "щастя поруч", що перекочовують з одного фільму в інший, я побачила те, чого режисер не хотів показувати.
На секс із першим ліпшим часто погоджуються дівчата, що просто не цінують себе. Після бурхливої ночі вони сподіваються на те, що хлопець не втече, а погодиться супроводити на весілля до сестри.
Врешті "happy end" у Ерлінг вийде саме з тим, кого вона деякий час тримала на відстані, що дало їм можливість пізнати один одного, стати друзями.
Але це так, філософський ліричний відступ.
А фільм вийшов огидний. Головна героїня п'є, блює і спить з ким попало.
Я розумію, що один із традиційних штампів Голівуду, починаючи з "Щоденника Бріджит Джонс" - головними героїнями робити повних дуреп. Але їх дурість з кожним наступним фільм, схоже, прогресує. Так, що, переглядаючи кілька останніх мелодрамок, я не могла зрозуміти, як головний герой міг закохатися в отаке.
Суб'єктивне враження: 2 + /5
P.S. Навіть не хочу думати на тему, кому це може сподобатися.
Немає коментарів:
Дописати коментар