вівторок, 3 листопада 2015 р.

Джон Грін, Провина зірок

Скільки вже такого надивилися-начиталися. Найближче за змістом, здається, стоїть роман Ремарка "Позичене життя". Там теж йшла мова про змагання, хто кого переживе. Тільки тут мова йде про сучасних американських підлітків.
Спершу книжка видалася надміру претензійною. Головні герої ведуть аж надто вишукані філософсько-філологічні бесіди, що, в принципі, цілком може пояснюватися підлітковим віком, коли сам Бог велів із мухи робити слона, себто філософію.
Але читається книжка легко, навіть попри не досконалий український переклад і редактуру. Одним словом, я втягнулася, і навіть під кінець зворушилася, ковтаючи скупі мізантропічні сльози у обідню перерву.
Насправді книжка пречудова, надто для підлітків. Написана "так як треба", зокрема тут:
- показано проблему життя і смерті через трагізм і драматизм, а підлітки таку чорнуху люблять, я сама в такі історії років ... тому бавилася;
- головні герої читають! більше того, навколо читання і улюбленої книжки закручено велику частину сюжету;
- підлітки мають проблеми з батьками, але з успіхом їх вирішують, і врешті всі один одного люблять, хоча й не завжди розуміють. А питання батьків і дітей для такого віку - це одна з найважливіших тем;
- головні герої страшенно допитливі й інтелектуальні - прекрасний зразок для наслідування;
- і звісно тут є історія про перший секс (!)

А ще я так страшенно заздрила головним героям через їхні щирі глибокі почуття, що мусила собі нагадувати, що рак не йде у комплекті з коханням.

Немає коментарів:

Дописати коментар