Блакитний замок, Люсі Мод Монтгомері

 Блакитний замок, Люсі Мод Монтгомері

Цілком випадково знайшла в мережі український переклад книги Люсі Мод Монтгомері "Блакитний замок" (1926). Настільки таємний і підпільний, що я так і не змогла з'ясувати, хто його автор, і де ця книга видавалася, якщо видавалася.

Це історія вже не про дівчаток Енн, чи Емілі. Головною героїнею є 29-літня "стара панна" Валансі. Дівчина живе у строгій задушливій атмосфері разом із матір'ю і родичкою. Вона надзвичайно слухняна і ввічлива, ніколи не перечить своїм численним родичам, і навіть читати може тільки крадькома. Єдина її відрада - це фантазування: вона мріє про життя у своєрідному "Блакитному замку".

І раптом Валансі дізнається, що вона смертельно хвора, і жити їй лишилося якнайбільше рік.

Звісно, тема не нова, сучасний читач і глядач такого начитався-надивився досхочу. Але сама книжка написана у 1926 році, в багатьох моментах актуальна і до цього часу.

Так, таких романтичних натур, закоханих у природу, як Монтгомері, чи то Валансі, важко знайти. Але ось "старих панн" - скільки завгодно. Психологія "хороших дівчаток", які не наважують проживати своє життя, а також старих дів -описано просто блискуче!

Так, як для сучасного читача, опис тільки одного поцілунку - це трішки замало. Але й письменниці, наші сучасниці, допускаються тих огріхів, якими можна дорікнути Монтгомері: надмірна ідеалізація головного героя, інколи романтичні рожеві скельця замість такого інтелектуального змалювання суворої дійсності... А на піднесених вишуканих описах природи я моментально впадала у сплячку. 

Але попри все - Монтгомері тонкий психолог і володіє величезним почуттям гумору. Сюжетна лінія проста, але цілком достатня для мелодрами.

Тому, поруч із книжками Джейн Остін, рекомендую для жіночого читання і "Блакитний замок" Монтгомері. У деяких деталях Мод, на мою думку, навіть перевершує свою вікторіанську колегу.