Філософський відгук
Фільм
«Термінатор: Генезис» я очікувала із нетерпінням і прихованим острахом.
Здається, ці емоції зрозумілі всім кіноманам, адже перші дві частини стали
культовими, а останні дві були відвертим непорозумінням.
Отже, відразу до
справи. Стрічка вийшла більш-менш стравна. Дивитися можна. Але перший інсайт,
який захопив мене після перегляду і не відпускає мене досі, - це те, що час
Термінатора минув. Сама ідея застаріла…
Що саме
переважало у блокбастерах мого дитинства, тобто 80-х – 90-х рр. минулого
століття? Наявність двох полюсів добра і зла, демонічного злого героя й
хорошого хлопця з міцними кулаками.
Якщо хтось
розуміється на «Спіральній динаміці», то це світ червоних і синіх цінностей, світ
сили і віри в те, що добрим хлопцям можна все.
У принципі, можна
сказати, що кіномистецтво трохи відставало від інтелектуальних досягнень
західного світу. Але в останні десятиліття ситуація почало виправлятися. Почали
з’являтися глибокі речі, спроби дуже цікавих рефлексій й моделювання різних
реальностей на кіноекрані. Добро й зло почало втрачати свої ясні контури.
Мистецька кіноеліта зрозуміла, що зло – це не потвора з рогами, яка не має
стосунку до тебе, варто лише не піддаватися спокусі. Людство раптом почало
розуміти, що те, що ми називаємо злом, насправді є частиною нас самих…
Не випадково, наприклад, у
масовій культурі «раптом» з’явилися добрі вампіри…
І, до речі, у фільмі
«Термінатор: Генезис» ми бачимо ось цей елемент, коли щось обертається у
протилежну якість. Я маю на увазі трансформацію одного з головних дієвих осіб:
від ідеалізованого позитивного до абсолютно негативного героя.
Але творці фільму
не змогли провести «аранжування» історії до кінця. І я розумію, чому: над ними
тяжіли стереотипи побудови сюжету перших двох частин. Відтак більша частина
фільму – це типові стрілялки-доганялки, які для сучасного глядача можуть
видатися прісними.
Хоча.. на жаль,
велика частина суспільства ще не пройшла ось цю парадигму мислення блокбастерів
80-х. І, на жаль, останні політичні події змушують деяку частину суспільства
регресувати до синього, чи навіть червоного мислення.
І не випадково,
на мою думку, найкраща стрічка на тему штучного інтелекту на сьогодні – Transcendence(2014), - провалилася у прокаті.
Немає коментарів:
Дописати коментар