Інколи душі хочеться чимось заморочитися на тему містики, історії... А таких фільмів не так вже й багато. Як і "Скайлайн", я подивилася "Час відьом" не з очікуванням хорошого фільму, а з любові до жанру. Підхід себе виправдав, і я уникла розчарування від обох фільмів. Отже, фільм "Час відьом" дає нам трактування причин спалаху чуми у Європі. Виявляється, у всьому винна нечиста сила. Цю нечисть головному герою, відважному хрестоносцю, у якого нарешті прокинулася совість, Ніколасу Кейджу, необхідно доставити з пункту А в пункт В.
Перепрошую, я дуже не люблю рецензій, які розповідають все, що буде у фільмі, але з цим екземпляром просто неможливо вчинити інакше. Хочете отримати задоволення, просто розслабтеся, відключіть мозок - і не очікуйте карколомних поворотів сюжетів.
Втім, тут є і певні позитивні моменти:
- більш-менш витримана така собі містично-готична атмосфера;
- "жвавенька" прелюдія до історії;
- серед героїв мені найбільше сподобався священник, таке собі поєднання мужності і тверезомислення.
Розписувати в деталях, що не сподобалося, просто немає сенсу. Як я вже говорила, сюжет кульгає. До того ж, головні герої не викликають такої вже й симпатії. Це не обов'язковий атрибут у складній психологічній драмі, але для жанру, що походить з епосу, просто "маст хев".
Резюме: дивитися лише палким прихильникам жанру та тим, хто хоче розслабити мізки.
Немає коментарів:
Дописати коментар