Я у своєму блозі у останніх своїх записах відступила від основного спрямування блогу - розповіді про історично-етнографічні художні фільми. Сьогодні я реабілітуюся і розповідаю про неймовірно красивий і водночас сумний фільм "Підніми червоний ліхтар" (Da hong deng long gao gao gua, 1991). Загальний настрій чимось нагадує "Весна, літо, осінь, зима і знову весна". Фільм створив легендарний режисер Чжан Імоу, автор "Героя" (2002).Вся дія фільму розгортається у замкненому просторі великого маєтку заможного китайця у 20-х роках ХХ ст., коли тут оселяється його нова - четверта дружина. Молода дівчина була змушена покинути університет після 6 місяців навчання і вийти заміж за нелюба, у якого син - її одноліток. Вона потрапляє у справжній терраріум, сім'ю, у якій не може бути ні дружби, ні любові.
Для любителів етнографічного кіно, кіно-настрою - це справжня знахідка. Можна ставити на "паузу" і милуватися цікавими інтер'єрами, костюмами і маленькими дрібницями інтер'єру.
Сама історія - лаконічна і проста, водночас дозволяє заглибитися у внутрішній суперечливий світ головної героїні. Вона абсолютно не бездоганна і не викликає великої симпатії у глядача. Крок за кроком вчиняє помилку за помилкою. Втім, є певна естетична привабливість не тільки візуального ряду, а й внутрішньої небездоганності дівчини.
Будь-яка історія життя, по-своєму красива.
Резюме: переглядати в меланхолійний дощовий день під час екзистенційно-депресивних роздумів.
Немає коментарів:
Дописати коментар