Після невтомного читацького марафону в кінці минулого року мене спіткала халепа - зовсім не хочеться читати. Це буває дуже рідко і я не знаю, що з цим робити, бо не знаю, що роблять люди, які не читають.
А вже скоро кінець місяця і потрібно підводити підсумки... І раптом - несподівана і прекрасна книжка, яку я з переляку, чи то зі щастя, прочитала двічі. Один раз в книгарні, коли вибирала книжку для подарунку, а другий - відразу, як вийшла з книгарні і причалапала на роботу!
Це книжка "Про драконів і щастя" Катерини Міхаліциної. Віршована історія про сімейство драконів. Багато гумору і гарної української мови. Окремі шматки мені сподобалися настільки, що я їх зачитувала своїм колегам.
Маючи досвід виразного рольового читання дітям як тітка, можу сказати, що ця книжка дає величезний простір для акторських імпровізацій.
Одним словом, батьки, не пропустіть своє щастя і своїх дітей. 
:) Мені бракує слів, бо я люблю більше писати врєдні й критичні відгуки, а тут мені сподобалося все :)
:) Мені бракує слів, бо я люблю більше писати врєдні й критичні відгуки, а тут мені сподобалося все :)
Немає коментарів:
Дописати коментар