Показ дописів із міткою дорама. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою дорама. Показати всі дописи

неділя, 10 грудня 2017 р.

Поки ти спиш, 2017, дорама, Південна Корея

Нам Хон сняться нічні жахіття - майбутнє, яке їй ще жодного разу не вдалося змінити. Дитиною вона так втратила батька, а ось їй уже сниться, що через неї незабаром загине її мама.
Утім, з'ясовується, що вона не єдина, хто бачить віщі сни. Кількох, здавалось би, випадкових людей поєднує те, що вони бачать майбутнє одне одного.
Врешті вони починають допомагати не лише собі, а й іншим людям.

У цій дорамі просто блискуче поєдналося кілька жанрів:
- Мелодраматична складова, у якій психологічно якісно прописані герої і їхні взаємини. Надто тішать лінії про кохання і дружбу.

- Особливо варто відзначити гумор, легкий і добрий. Ніяких вам непристойних гегів нижче пояса.
- Цікавою тут є і містична лінія, це родзинка серіал. Але сюжет настільки вдало побудований, а герої такі живі, що навіть без містики, себто віщих снів, серіал зберіг би свою якість.
- Окрім того, впродовж серіалу головні герої - журналістка, прокурор і поліцейський беруть участь у цікавих розслідувань і судових справах. Тому це саме та дорама, яку можна дивитися удвох.  
А двобій добра і зла тут буде відбуватися і на інтелектуальному рівні, зокрема, у залі суду.

Так, однією із ключових тем - є боротьба добра і зла. Дорама звертається до таких дражливих для корейського і не тільки суспільства, як насильство у родині, донорство органів, корупція чиновників, відповідальність журналістів, насильство старших за рангом над підлеглими тощо.
Дуже рекомендую.
Всього 32 серії чистого задоволення по 30 хв

понеділок, 30 січня 2017 р.

Демон, Dokkaebi, 2016

Останнім часом знову підсіла на південнокорейські серіали (дорами). Сьогодні хочу поділитися враженнями від дорами 2016 року - "Демон" (інколи її ще перекладають "Гоблін"). Раніше я вже писала про дивовижного "Лицаря королеви Ін Хьон" (2012), а також згадувала "Людину із зірки" (2013). Варто сказати, що ці три дорами займають у мене почесне місце не тільки у своєму вузькому жанрі. 

Отже, "Демон"... В центрі сюжету історія кохання демона й майже звичайної школярки. Більш як 900 років тому він був воїном, який загинув внаслідок придворних інтриг, а згодом воскрес, щоб жити вічно і страждати від безсмертя. Позбавити його від такого тягаря може тільки "наречена демона". Тільки їй під силу вийняти меч, який колись пронизав його серце.
Звісно, коли наречена нарешті знайдена, у Демона різко відпадає бажання помирати :)

Паралельно розгортаються стосунки між привабливою власницею ресторану й Жнецем смерті. Звісно, між ними також не все так просто. Їхні долі тісно переплетені із історією Демона і сягають коренями минулих реінкарнацій.

Зав'язка, як на любителя фентезі-фантастики-містики дуже інтригуюча. Але будь-яку добру історію можна зіпсувати.... Надто у дорамі, де часто бракує почуття міри. На щастя, це не цей випадок.

У першу чергу, звертає на себе увагу бездоганна гра акторів. Суто зовнішньо вони спершу не викликали у мене захвату. Але типажі підібрано напрочуд вдало. Надто це бачимо не скільки в драматичних моментах (так, тут багато страждають і плачуть, як жіночі, так і чоловічі персонажі), а в блискучих комедійних сюжетах. Це і грайливі стосунки Демона зі своєю нареченою. Це і вдавано ворожі стосунки Демона і Жнеця смерті, які мимоволі опиняються під одним дахом.
Саме комедійна складова підняла рейтинг цієї дорами у моїх очах на рівень голівудського "Люцифера".

Але й мелодрама з цієї дорамки просто розкішна. Здається, Голівуд не вміє настільки зворушливо, цнотливо й глибоко передавати хімію романтичних стосунків, як це роблять на Сході.

Щодо сюжету, то загалом він мене задовольнив. Я не відшуковувала у ньому недоліків, а щось аж так не випирало. Звісно, глядач спершу занурюється у вир пристрастей, потім в останніх 2/3 серій  сценаристка зробить кульбіт, щоб розтягнути задоволення. Але все в межах норми. Якщо ви з тих критиканів, які препарують кіно на логіку, як патологоанатом жабу, то, звісно, ви знайдете огріхи, але тоді дивіться європейський сірий арт-хауз.

Тому рекомендую тим, хто хоче відпочити, посміятися й поплакати. Задоволення не тривале - всього 16 серій.
Протипоказано тим, хто має алергію до надмірних пристрастей східного типу на екрані (наприклад не здатний витримати чоловічих сліз) й засуджує мелодраматичні штампи, навіть у хорошому виконанні.
Суб'єктивне враження: 5/5.