Тяжіння, Притяжение, 2017

Я маю слабкість до російського кіно та літератури... певного характеру. Зокрема, свого часу я з задоволенням прочитала "Вонгозеро" Яни Вагнер про смертельну епідемію грипу, або ж подивилася "Метро" (2012) про затоплення московського метро. Зрозуміло, що коли я побачила, як космічний корабель, зносить під час приземлення одним махом пів міста, я не могла пройти повз.

Фільм насправді дуже вартий для перегляду.

Зокрема, очевидною стає цивілізаційна різниця між сучасною Америкою і Росією. Надто очевидно у порівнянні двох фільмів - американського "Прибуття" (2016) і російського - "Тяжіння" (2017).

У "Прибутті" головні герої - вчені, а ключова ідея - це порозуміння з Іншим-Чужим, самопізнання і самотрансформація. Армія в "Прибутті" структура, якій бракує фантазії і розуміння майбутнього. 

У Тяжінні" - армія - це оплот безпеки і джерело тверезих рішень, які тримають мир і захищають суспільство від самого себе. Більше частина населення - це безвідповідальні гопники, які керуються інстинктами. Передача всієї потворності революційних настроїв просто вражає своєю майстерністю. Переконливо, як Довженкова ілюстрація потворності національно-визвольних змагань у "Арсеналі".

Залишається лиш похвалити російське кіно за вдалу пропагандистську роботу.

Щодо вчених, то тут вони глибоко на периферії: або демонструють свою неспроможність зрозуміти інопланетні технології, або ж неспроможність комунікації (у випадку з шкільним вчителем, його знання й ідеї нікому не потрібні).

Темна матерія, Dark Matter, 2015-2016

"Темна матерія" - новий захоплюючий серіал на тему майбутнього і космосу. Зав'язка наступна: один за одним прокидається екіпаж космічного корабля. Вони абсолютно не пам'ятають, хто вони, але чудово зберегли свої навички. Більшість добре вправляється із зброєю. 

Гостроти ситуації додає те, що лиш прокинувшись, вони вже мають боротися за виживання. А пікантності - підозра, що серед них є зрадник, на чиїй совість лежить як амнезія, так і дивні несправності корабля.

Бюджет серіалу маленький, але цей недолік компенсовано хорошим смаком творців серіалу, а також справді цікавими й живими головними героями.  Це не бляклі функції, чи яскраві, але картонні типажі. Кожен з них має і позитивні, і негативні риси характеру.

І загалом, серіал не чорно-білий. Так, є загальне бажання екіпажу "чинити правильно". Є певні проблеми морального вибору. Але водночас немає типової для Голівуду зацикленості на законності й моралізаторстві, що, на мій погляд, загубило шикарний серіал - "Форс-Мажори".

Серед переваг серіалу те, що загадка амнезії розкривається з правильною швидкістю. Достатньо для збереження інтриги, але й не тягнеться кота за хвоста, а на фініші - "пшик". Власне, фінал першого сезону феєричний і логічний.

А ось із другим сезоном виникають запитання. Серіал, здається, втратив свою органічність у пошуках шляхів розвитку. З'являються нові герої (члени екіпажу), сюжети на тему телепатії та паралельних світів. Чи вдасться сценаристам не зійти на пси, побачимо. Я готова їм ще дати шанс.

У будь-якому разі рекомендую для перегляду.