Земля вампірів, Stake Land, 2010

Під час епідемії вампіризму хлопця-підлітка рятує "Містер", з яким він мандрує країною в пошуках місця вільного від зомбі.

Сюжет фільму "Земля вампірів" не випадково порівнюють із ще однією постапокаліптичною стрічкою "Дорога" (2009).  Їх об'єднує постапокаліптичний світ, наяність дуету "дорослий чоловік і хлопчик". Найбільше зло у обох історіях - це навіть не вампіри - а здичавілі поза цивілізацією люди.

Або ж у полегшеному комедійному варіанті цей фільм нагадує "Ласкаво просимо у Зомбіленд" (2009).

Фільм вийшов ніякий. Хоча у мене не було бажання прокручувати вперед, але й захвату не викликав. Мабуть, це слід зарахувати до позитивів фільму. :)

Жодний з героїв не викликав такої симпатії, щоб йому переживати. Неяскраві вони якісь.

В черговий раз подратувалася із образів негативних персонажів, яких продукує Голівуд. Чому "зло" має бути настільки психічно неадекватне, лисе, і з татуюванням на черепі? Чому не можна придумати будь-яку логічну мотивацію дій "зла"? Чому воно традиційно "несподівано" ще раз оживає? 
Якось канібалів із "Дороги" більше розумієш. Там все просто - їсти хочеться.

Зомбі - то вже окрема болюча тема. Чому став настільки популярним образ тупоголового зомбі, яке кидається на людей,  - для мене загадка. 

На жаль, правдоподібних страшилок мало. І це не той випадок.

Втім, фільм обов'язковий для перегляду всім пошановувачам подібного жанру. Зауважу лише, що багато крові, чи яскравих спецефектів не буде. Для мене це плюс, для когось привід для жалю.

Суб'єктивна оцінка: 3 + / 5.

Повстання планети мавп, Rise of the Planet of the Apes, 2011

Сюжет фільму "Повстання планети мавп" надзвичайно простий і зрозумілий ще з трейлеру:

Молодий вчений працює над створенням нових ліків проти хвороби Альцгеймера. Під дією препарату у його піддослідної мавпи, Цезаря, підвищується рівень інтелекту. Він більше не хоче миритися із статусом піддослідної тваринки і піднімає повстання мавп.

Прочитавши про цей фільм, я ним не зацікавилася. Не привабила мене й реклама. Але передивившись трейлер, я зрозуміла, що очікується щось більше, ніж історія про "Кінг конга".

Відразу скажу: так, у фільмі є недоліки. Не без цього. Якщо хтось очікує яскравих спецефектів, то буде розчарований. 

Як на мій погляд, і сюжет, і мавпи, і певна логіка кульгає.

Наприклад, мене потішило, як сміливо відпустили додому гуляти працівника лабораторії, який попав під розпилення препарату. Це просто поза межами здорового глузду.

Але попри те, фільм хороший і добрий. В котрий раз нас закликають задуматися над нашим ставленням до тварин... Я ідейно ще більше прониклася необхідністю переходу на вегетеріанство.

Стрічка, по суті,  нам розповідає передісторію подій, описаних у "Планеті мавп". відповідає на питання, чому вимерли і здичавіли люди, і чому такі розумні стали мавпи.

Головну роль виконує ще маловідомий мені, Джеймс Франко, похмурий погляд якого я запам'ятала із "Медового місяця Камілли". Якась харизма в цьому хлопчику є.

Суб'єктивна оцінка: 5 - /5.

Резюме: простий, але хороший екологічний фільм на голівудський манер.

Друзі по сексу, Friends with Benefits, 2011

За останній рік з'явилося цілих три фільми на тему: 

головні герої морально травмовані і не хочуть більше стосунків, вирішують займатися лише сексом, а потім "раптом" закохуються. І якщо "Любов та інші ліки" (2010) більше перегукується із "Солодким листопадом" (2001), то "Друзі по сексу" ідентичні ідеї фільму "Більше, ніж секс" (2011).

І думаю, що багато потенційних глядачів можуть відмовитися від перегляду стрічки "Друзі по сексу" через вторинність її ідеї.  До того ж ще не забувся поганий присмак від неоковирного  фільму "Більше, ніж секс". А виконавець головної ролі, Джастін Тімберлейк, невдало засвітився у "Дуже поганій училці", де його персонаж викликає неймовірний приступ огиди.

Але варто сказати, всі упередження щодо фільму будуть марні. 

Хедхантер Джеммі (Міла Куніс) вербує до Нью-Йоркського журналу талановитиного дизайнера з Лос Анжелесу. Під час "екскурсії містом народжується симпатія і дружба... Далі вже глядач сам розуміє, як розгортатимуться події, і чим все врешті закінчиться.

Кажуть, що ідея не головне, головне її реалізації. Навіть знаменитий Уільям Шекспір писав "Ромео і Джульєту" з історій своїх попередників.

І цю тезу засвідчив цей фільм. Звісно, це не глибоке інтелектуальне кіно, але в межах свого жанру романтичної мелодрами, він цілісний і якісний.

Яскраві, абсолютно не картонні персонажі, дотепні діалоги, дуже вдалі сцени у ліжку, наповнені гумором, - зробили свою справу.

Втім, не обійшлося без штампів: мама-хіпі, гротескні альтернативні пари для головних героїв... Але це не зіпсувало в цілому позитивного враження.

Суб'єктивна оцінка: 5/5.

Резюме: для всіх любителів романтичних мелодрам. Спробую навіть порекомендувати фільм представникам чоловічої статі.

Вихідний код, Source Code, 2011

Дункан Джонс реально крутий чувак. Цей 40-річний режисер має на своєму рахунку лише два повнометражних фільми. Але кожен з них - маленький кінематографічний шедевр.

У 2009 році вийшов його перший фільм "Місяць 2112", який подивував глядачів хорошим сюжетом і маленьким бюджетом. Ці риси, а також тема фантастики об'єднує стрічку "Вихідний код" зі своїм попередником.

Солдат прокидається у тілі незнайомого йому чоловіка. Він їде в поїзді, який через 8 хв. має вибухнути. Головний герой буде знову і знову повертатися в цей часовий проміжок, поки не з'ясує, хто підклав бомбу. 

Але чи здатен він щось змінити? Врятувати симпатичну дівчину, що сидить навпроти? І чи з'ясує він, що трапилося з ним за останні два місяці, яких він не пам'ятає?

Сюжет захоплює з перших хвилин і не відпускає до кінця фільму. Один із накращих фантастичних фільмів у цьому жанрі.

Суб'єктивне враження: 5 + /5.

Руки-ноги за любов, Burke and Hare, 2010

Щастить мені останнім часом на хороші британські комедії... 

З листопада 1827 по 31 жовтня 1828 року на околицях вулиці Уест-порт в Единбурзі було здійснено серію із 17 вбивств. Їх скоїли ірландські емігранти Уільям Бьорк і Уільям Хер. Трупи вони продавали відомому едінбурзькому лікарю Роберту Ноксу для препарування.

Ці реальні події стали основою для чорної комедії режисера Джона Лендіса. Мотиви його героїв найблагородніші - власне збагачення і оплата посмішок коханих.

Передусім, низький поклін тому, хто у російському прокаті дотепно назвав фільм "Руки-ноги за любов". Погодьтеся, назва "Бьорк і Хер" не надто милозвучна. :

На кінопошуку я знайшла цілу купу негативних рецензій на фільм. Мдя, стрічка неоднозначна. Подібну реакцію викликав інший фантасмагорійний фільм "Медовий місяць Камілли". Деякі люди надто боляче сприймають комедійне зображення смерті, інші - не люблять британського гумору.

Чесно кажучи, мені важко сформулювати, чому ж саме мені фільм сподобався. Чому й гумор, і історія, і відображення епохи були мені до смаку. Це вже хай розбирається мій психоаналітик. :)

Відзначу лише, що більшість акторів зіграли просто блискуче. Виняток зроблю лише для Айли Фішер. Ще не було б ролі, де вона мені сподобалася. В цій стрічці ця актриса мене також не розчарувала. 

Натомість Джесіка Хайнс була неперевершена, до того ж не побоялася зіграти не надто сексуального персонажа. 

Суб'єктивна оцінка: 5/5.

Резюме: для любителів чорних британських комедій.

Прекрасна зелена, La belle verte, 1996

Десь далеко в космосі є планета, де люди живуть при комунізмі і в гармонії з природою. Вони відрощують довге волосся, займаються гімнастикою і телепатією. Інколи мандрують на інші планети. 

Міла вирушає на Землю у Францію. Спосіб життя землян настільки дивує її, що вона вирішує окремих індивідуумів "вирубити з системи", щоб вони по-новому поглянули на оточуючий світ.

Фільм викликав у мене суміш вражень. З одного боку, тема цікава і потрібна. Колись людям все ж таки доведеться задуматися над тим, яку їжу вони їдять, яку воду п'ють, і як вони спілкуються з оточуючими.

Прибульці розповідають, що вони також пережили технократичну епоху, яка скінчилася бойкотом людьми всіх непотрібних і шкідливих товарів, а також судами над тими компаніями, які свого часу продавали всі "отруйні" продукти і речі.

З іншого боку, фільм має середню художню якість. В принципі, як і більшість фільмів, створених у далекі 90-і рр. Якісь вони, на мій суб'єктивний погляд, примітивні і наївні.

Звісно, що розкриття психологічного портрету героїв теж не передбачається. Це просто дійові особи історії, яку необхідно розповісти.

Здається, що лише наступне покоління у кіно зуміло поєднати сюжет із психологією.

Суб'єктивне враження: 4/5.

Резюме: для всіх "позасистемних" і "противсіхів" :)

Чарівна Тамара, Tamara Drewe, 2010

Тамара приїздить у рідне село неподалік від Лондону, щоб підготувати будинок матері до продажу. В дитинстві вона була страшненькою через негарний великий ніс. Тепер, після пластичної операції, вона красуня. Зовсім по-іншому дивляться на неї чоловіки, у яких вона була закохана ще підлітком.

Головна інтрига: з ким залишиться Тамара: письменником-дон-жуаном, екстравагантним ударником музичної групи, чи з сексуальним садівником?

Це дотепна британська комедія на серйозні теми. 

Серед плюсів:

- гумор. Він, звичайно, далеко не цнотливий, але й не туалетно-банановий американський.

- надзвичайно вдалий підбір акторів. Внаслідок цікавого сценарію відбулося розкриття психологічних портретів не тільки головних героїв, а й другорядних. Це справді велика рідкість.

Для себе я відкрила акторів Джемму Артертон (Тамара) і Домініка Купера (музикант).

- Сценарій, і ще раз сценарій. Ви не знайдете тут карколомних поворотів сюжету, але в своїй простоті він геніальний.

Як мінус, мене збентежило лише введення до сюжету сцени безглуздої смерті одного з героїв. Навіщо це потрібно було зробити, я б охоче запитала у сценаристів.

Фільм про повернення в минуле, як засіб переосмислення свого досвіду й пізнання себе. "Не встречайтесь с первою любовью, пусть она останется такой, острым счастьем, или острой болью, или песней смолкшей над рекой" - закликає російська поетеса Юлія Друніна. А я кажу: навпаки, зустрічайтеся, щоб зрозуміти себе, побороти свої комплекси і попрощатися і з тим, що давно вже не таке величне й абсолютно непотрібне.

Фільм може не сподобатися любителям екшену, і нелюбителям психології.

Суб'єктивне враження: 5/5.

Резюме: чудовий легкий, і водночас глибокий фільм.